Вчені з’ясували про яких паразитів писав Гіппократ
Фахівці довели частину інформації з трактатів стародавніх греків і розкрили кілька несподіваних фактів
Результати нових досліджень археологів опубліковано в журналі JAS: Reports, передає Корреспондент.net.
Зазначається, що люди з найдавніших часів добре розуміли те, яку небезпеку несуть паразитичні черви, і активно намагалися з ними боротися.
За даними вчених, антипаразитичні відвари і зілля могли варити навіть неандертальці, а перші лікарі і мислителі часів Античності, в тому числі і Гіппократ, залишили великі описи паразитів і методів боротьби з ними.
Лише 16% греків, вивчених Мітчеллом і його колегами, страждали від паразитичних інфекцій, і жоден з них не був носіїв лямблій та інших одноклітинних паразитів, широко поширених сьогодні в неблагополучних країнах.
Основоположник медицини згадував три види кишкових паразитів - Helmins strongyle, або великий круглий хробак, Helmins plateia, плоский хробак, Ascaris, маленький круглий хробак.
Пірс Мітчелл з Кембриджського університету (Велика Британія) і його колеги, проводячи розкопки на острові Кея в західній частині Егейського моря, де в середині минулого століття були відкриті стоянки древніх людей і перших культур Стародавньої Греції, досліджували сліди скам'янілих екскрементів.
«Черв'як Helmins strongyle, про який говорить Гіппократ, швидше за все був нематодою, чиї яйця ми знайшли в скам'янілих нечистотах того часу. В свою чергу, його «кузен» Ascaris міг включати в себе два різних типи реальних черв'яків - гостриків та волосоголовців. Ми схиляємося на користь останніх, оскільки їхні яйця присутні на острові», - зазначає Мітчелл.
Відкриття яєць волосоголовців було досить великою несподіванкою для вчених, оскільки раніше вважалося, що вони повинні були з'явитися в Європі не всі чотири тисячі років тому, а набагато пізніше.
Ще одним «сюрпризом» стало те, що лише 16% греків, вивчених Мітчеллом і його колегами, страждали від паразитичних інфекцій, і жоден з них не був носіїв лямблій та інших одноклітинних паразитів, широко поширених сьогодні в неблагополучних країнах.
Це здивувало вчених, оскільки кількість носіїв паразитів в Північній Європі в той же самий час була приблизно в два рази вищою, ніж в Елладі, хоча її клімат більше сприяв виживанню яєць черв'яків і їхньому поширенню.
