Мій красномовний фотодоказ: грудень помінявся місцями з березнем.
Після рясного снігу – зацвіли котики!
Зима у вівторок, 12 грудня, приємно потішила теплом, яке прилетіло на крилах потужного західного вітру. Ніби й сонечка майже цілий день хмари не випускали зі своїх обіймів, однак термометр у Луцьку по обіді показав рекордні 11,6 градуса тепла! Ще вищу температуру метеорологи зафіксували в Любешові: 12,2! Приблизно так само прогрілося повітря у Криму (порівняйте: у Севастополі +12,5)
Неймовірно, але попередній рекорд для цього дня в обласному центрі (+9,8 градуса) зафіксували ще у далекому 1960-му, тобто він протримався 57 років! Його було перекрито відразу на 1,8о! До речі, у грудні 1960-го рекордні температури трималися аж п’ять днів (що також буває дуже рідко)! Чотири з них ще й досі залишаються чинними.
Новий рекорд у таблиці максимальних температур для грудня виглядає як біла ворона, адже є набагато більшим серед таких показників аж для одинадцяти сусідніх днів.
Метеорологи передбачили потепління принаймні за три дні наперед. Та цей прогноз на сайті Sinoptik особисто у мене викликав подив. Адже перед цим, у ніч на 10 грудня, знову випав сніг, а вдень був лише 1 градус тепла. Згідно з прогнозом, лише через день температура мала раптово піднятися аж до +12. Подумалось, що закралася помилка, адже далі знову мало бути прохолодно.
А от найхолоднішим днем першого зимового місяця за весь час спостережень було 25 грудня 1961 року, тоді температура повітря знизилася до 27,8 градуса морозу.
До того ж 12 грудня відзначається день пам’яті святого Парамона. У народі його називають Задуй поли або Засніжи доли, оскільки для цього дня характерні сильні морози і сніг: «З Парамона земля кам’яніє, річка застигає».
Хочу поділитися своїми спостереженнями про народження цього температурного рекорду в Любешові, адже він цікавий, із багатьма несподіванками. Ранок хмарний і сирий. З учорашнього дня зі Стоходу дме легенький південний вітер. Земля підмерзла, вкрита не суцільним тонким шаром снігу. Однак на моєму тепломірі невеликий плюс. Пам’ятаючи прогноз, час від часу поглядаю на нього. А він, як на зло, не подає надії на рекорд. Та ось крізь хмари крадькома виглядає сонечко, й ураз світлішає все навкруги. Дивлюся — і мій термометр проснувся — уже 5 градусів тепла показує. Та хмари знову закривають сонце. Вітер все посилюється і поступово змінюється на західний, що дме уже постійно. Близько 12-ї години зриваються поодинокі краплі дощу, але до опадів не дійшло. Я утеплював на зиму троянди. Так земля була примерзла, талий грунт шукав під снігом. Коли ж трохи втомився, то попросив дружину приготувати каву. Включив телевізор, а там на повному серйозі вчені мужі доводять, що земля не кругла, а… плоска. Тож ще трохи затримався. А після обіду виходжу і бачу, що вже зовсім немає снігу. Пробую лопатою землю, вона відтанула кругом. І це за якихось дві години різкого потепління. Дивлюся — мій термометр повеселішав, розчервонівся і показує аж 12 градусів тепла! Хоча насправді за відчуттям (через сильний вітер і сирість) було холодніше. Ось так непомітно народився новий температурний рекорд. Невідомо, як довго він протримається цього разу?!
Додам, що найхолодніше в Луцьку 12 грудня було у 1977-му, коли позначка термометра опустилася до 16,8о морозу. А от найхолоднішим днем першого зимового місяця за весь час спостережень було 25 грудня 1961 року, тоді температура повітря знизилася до 27,8 градуса морозу.
Надвечір узяв фотоапарат і пройшовся понад Стоходом, щоб зафіксувати погоду рекордно теплого дня 12 грудня. І, крім сірих зимових пейзажів, в об’єктив потрапили провісники весни й тепла – білі пухнасті вербові котики. Вони розпустилися над рікою майже на кожній вербі...
Петро КРАВЧУК
