Головою обласної парторганізації “ВО “Батьківщина” Микола Леонтійович Потапчук обраний на конференції 22 червня 2001 року, а до того він був заступником голови. З ним наша розмова.
Головою обласної парторганізації “ВО “Батьківщина” Микола Леонтійович Потапчук обраний на конференції 22 червня 2001 року, а до того він був заступником голови. З ним наша розмова.
— Хочу згадати про ті часи, коли був чи то Указ Президента, чи то просто надійшла вказівка про те, що всі, хто перебуває в опозиції до влади, повинні піти з державних посад. Тоді з лав партії “ВО “Батьківщина” почали масово виходити її члени — і не тільки керівники, але й всі особи, що не хотіли мати клопоту. Хто тоді залишився в лавах партії? — Це був кінець зими 2001 року. Тоді в кількох областях вирішили провести експеримент, щоб повністю знищити опозицію, в тому числі і на Волині. Були виступи міських та районних голів у ЗМІ, які засудили діяльність нашої парторганізації. В той час у нас нараховувалось близько трьох тисяч членів партії. Залишились найбільш стійкі — декілька сотень вірних партійців, в основному простих громадян. У деяких районах лишилось взагалі по кілька десятків членів партії. Але завдяки саме таким патріотам ми почали заново розбудовувати обласну парторганізацію. Ми не просто працювали — ми боролися. Саме з того часу ми згуртувались в опозицію. Перший екзамен ми склали на парламентських виборах 2002 року, коли блок Юлії Тимошенко зайняв друге місце до загальної кількості виборців в області. Зараз у нас нараховується більше семи з половиною тисяч членів партії. І це незважаючи на те, що ми були в опозиції. Волинська делегація була однією з найчисленніших, коли 16 вересня 2002 року був народний виступ під гаслом “За Україну без Кучми”. Волиняни найбільше постраждали: декого було побито, заарештовано. На місцях почалося переслідування. Але ми захистили маніфестантів і люди це оцінили. — Партія “ВО “Батьківщина” повністю асоціюється з Юлією Тимошенко, яку на той час переслідувала на політичне замовлення влади Генеральна прокуратура. Як вам вдалося вистояти? — Волинь підтримувала Юлію Тимошенко, особливо, коли почалися гоніння, коли вона була заарештована. Я знайомий з Юлією Володимирівною практично з початку мого членства у партії, а це вже більше чотирьох років. Нам дорогі прагнення Юлії Володимирівни зробити Україну благополучною, народ наш багатим. Якраз саме це спонукало нас горіти, боротися. Тандем Віктор Ющенко як прем’єр-міністр та Юлія Тимошенко як віце-прем’єр — зробив економічний прорив у нашій країні. Тоді перестали виключати електроенергію, почали вчасно виплачувати зарплати та пенсії. Були складені програми поліпшення соціального забезпечення і т. д. Юлія Володимирівна провела через Верховну Раду закон, в результаті чого було припинено проведення бартерних угод в паливно-енергетичній галузі, і це дало державній казні більше 10 мільярдів гривень. Та коли вона дійшла до програми вугільної промисловості, що дало б змогу значно поповнити казну, за командою Пінчука, Медведчука, Ахметова, Кучма, перебуваючи за кордоном, дав вказівку усунути її з посади. Думаю, що тепер той самий тандем — Ющенко і Тимошенко — зможе виконати те, що було намічено: підняти рівень життя населення, зробити Україну розвинутою європейською державою. Цього вимагали люди на Майдані Незалежності. — Як ви думаєте, на що зараз буде звернута увага Юлії Володимирівни як прем’єр-міністра в галузі економіки, як завойовуватиметься довіра населення зі Сходу країни до нового уряду? — Хочу сказати, що та спадщина, яку залишив після себе Янукович, змушує зробити висновок, що якби він став Президентом, то ми мали б велику трагедію, економічний занепад, бо з повітря неможливо наповнити бюджет. Юлія Володимирівна — це економіст з великої букви, яка добре знає виробництво, фінанси, бізнес. Вона успішно керувала Бюджетним комітетом у Верховній Раді. Думаю, що першим її кроком буде пошук шляхів поповнення бюджету України. Принаймні, у три—чотири рази більшим він буде уже через рік. Я не думаю, що вона буде йти по шляху розбудови базарної економіки, тобто насичувати бюджет через ярмарки, заправки, бари і т. д. Тільки за умови належної роботи економіки можна наповнити бюджет. З власного досвіду хочу сказати, що коли у свій час я був начальником ПМК у Ковелі, ми сплачували всіх відрахувань в обсязі 18 відсотків, один раз на рік нас перевіряв фінвідділ і претензій не було. Прибутків ми не ховали. Ми будували житло і перевиконували в декілька разів ті ліміти, які нам доводили, зарплата доходила до 600 і більше карбованців. Я думаю, що і зараз слід діяти в такому ж напрямку, щоб запрацювали промисловість, виробництво, аграрний сектор. — Юлія Володимирівна зазнала безпідставних переслідувань. Хоча жоден із судів не визнав її винною і її було виправдано. Чи не буде Юлія Володимирівна мститися тим кривдникам, які запроторили її в сізо? — Знаючи особисто Юлію Володимирівну, я не допускаю навіть такої думки. Попри все, що їй довелося пережити, вона не стала агресивною, вона досить поміркована жінка, виважений політик. Вона буде займатися тими обов’язками, які на неї покладені, а їх достатньо. А злочинами, які вчинила корумпована влада Кучми, хай займаються оновлені правоохоронні органи, суди. — Мені довелося у 2001 році брати у неї інтерв’ю в Києві і вона справила враження як сильна особистість. Що ви знаєте про Юлію Тимошенко як людину, оскільки інтерес до неї неймовірно високий? — Я добре знаю Юлію Володимирівну, бо вивчив її характер у тій спільній непростій роботі, яку ми проводили. Рідко зустрічаються такі стосунки з підлеглими, як у неї з нами, регіональними керівниками. Коли відбуваються наради, засідання Політичної ради (а я є членом Політради), Юлія просить чесно розповідати про те, що робиться в регіонах. Розмови після цього відбуваються здебільшого окремо з кожним. Але ми знаємо, що кожен з нас може розраховувати на її підтримку. Характер у неї вимогливий. Стараємось, щоб не відчути його на собі. Вважаю, що її незламність і рішучість допоможе здійснити те, чого так довго чекали наші люди. — Юлія Володимирівна буде зайнята роботою в уряді, а хто буде займатися партійними справами, розбудовою партії? — Це дуже цікаве питання. Його буде вирішувати з’їзд партії, звісно, за пропозицією Юлії Володимирівни. У нас сформована стійка команда, і я впевнений, що передати прапор «Батьківщини» буде кому. Певне, всі помітили, що до нас потягнулася молодь. За 2004 рік ми пройшли велику школу, хоча обласний виборчий штаб нас не сприймав по-належному, проігнорувавши наш досвід, який би дуже пригодився. Тому від нашої обласної парторганізації 12 чоловік працювало у штабах Донецької області. Ми направляли спостерігачів і членів дільниць у Крим, Харків, Херсон. — Відомо, що зараз багато хто перефарбувався, стали надзвичайно актуальними кадрові питання. Адже і до вашої партії, і до влади будуть намагатися пройти ті люди, які нерідко сприяли злочинам на виборах. А ось ті патріоти, які підтримували Ющенка і Тимошенко, будуть так само непомітними, бо вони діяли по совісті. Чи не так? — Дійсно, тепер звертаються до нас люди з різними пропозиціями і б’ють себе у груди, запевняють, що будуть надійними керівниками. Але про них ми абсолютно нічого не чули, коли були в опозиції до влади. Після другого туру виборів, коли ми в Луцьку проводили мітинги на підтримку Майдану Незалежності у Києві, на трибуні я побачив людей, яких не знав і навіть таких, які ставилися негативно до нашої обласної парторганізації, коли ми були в опозиції. Коли я подивився на склад обласного відділення Комітету національного порятунку, то зібрав своїх однодумців і ми самостійно поїхали на Майдан Незалежності, бо не міг дивитися на це блюзнірство. Ці люди працюють тільки на себе. У них немає почуття патріотизму, будь-яких ідеалів. У декого з них корупційне минуле, але вони вже уявляють себе в перших рядах нової влади. І в цьому є реальна загроза. Обласним відділенням Комітету національного порятунку було прийнято рішення звернутися до новообраного голови облдержадміністрації з метою прийняття угоди з ним щодо кадрових питань. Я з самого початку демонстративно не беру участі в цьому комітеті. Я не можу сидіти поруч з деякими пристосуванцями, що входять до нього. Ми все зробимо для того, щоб такі люди не могли вирішувати кадрових питань на Волині. Було обумовлено, що 25 відсотків — квота нашої політичної сили. Це шість областей в Україні і кожний четвертий район на Волині матиме наших голів і заступників. — Чи не пересваряться у питаннях кадрової політики демократичні течії різних партій в нашому регіоні? Чи ви здатні на компроміс? — Дуже складне запитання. Коли я був в Києві на семінарах у Києво-Могилянській академії, представниця від Польщі по лінії ОБСЄ говорила ще перед першим туром виборів, що Віктор Андрійович переможе. Однак попередила, щоб ми не повторили їхніх помилок. Людей на масові акції підняла політична сила «Солідарність», але в результаті виборів ця ж політична сила у сеймі не зайняла жодного місця. Не дай, Боже, аби ми зробили таку помилку. Приклад того, як підбирати чесну команду однодумців показує Президент Віктор Андрійович Ющенко. Вів бесіду Олександр НАГОРНИЙ.
