Ніхто не захотів купувати автомобіль Гітлера

Worldwide Auctioneers проводили торги за історичне авто на фестивалі ретро-машин у Скоттсдейлі, штат Аризона. Ставки досягли $ 7 млн, однак "Мерседес" так і не продали, повідомляє американське видання The Greeneville Sun з посиланням на представника Worldwide Auctioneers, пише Історична правда.

Річ у тім, що жоден із учасників аукціону не запропонував більше за мінімальну ціну, визначену продавцями. "Ми оцінюємо, що авто можна буде продати за 10-15 млн доларів", ― говорив головний акціоніст Worldwide Auctioneers Джон Круз перед аукціоном.

Аукціонний дім розраховував, що лімузин викуплять не неонацисти, а який-небудь поважний музей, чи  він стане частиною відкритої колекції. Організатори торгів обіцяли пожертвувати 10% від виручених коштів на освітні проекти з теми Голокосту.

Аукціонний дім розраховував, що лімузин викуплять не неонацисти, а який-небудь поважний музей, чи  він стане частиною відкритої колекції.  

"Нашим партнерами є Центр Сімона Візенталя та Музей толерантності в Лос-Анджелесі, то 10% виручених коштів за цю машину підуть до них", ― сказав Круз.

Утім, між особою, яка запропонувала найвищу ціну, та власником лімузина все ще тривають пост-аукціонні перемовини.

Як повідомляє "Німецька хвиля", "Мерседес-Бенц Великий " моделі 770К (Mercedes-Benz 770K Grosser) був виготовлений на замовлення Гітлера фірмою "Даймлер-Бенц" в липні 1939 року. Він має шість метрів завдовжки та 7,7-літровий двигун на вісім циліндрів потужністю 230 кінських сил. Машина, що може брати до восьми пасажирів на борт, розганяється  до 160 км/год.

 За досить короткий час випуску (1938—1943) на заводі в Зіндельфінгені випустили всього 88 таких лімузинів. Завмовляли їх, наприклад, імператор союзної Японії Хірохіто, король Норвегії Хокон VII, каудильйо Іспанії Франсіско Франко й Папа Римський.

Машина, що може брати до восьми пасажирів на борт, розганяється  до 160 км/год. 

Екземпляр, сконструйований для Адольфа Гітлера, серйозно модернізували. Авто оснастили 40-мм броньованим склом, кузовом із 18-мм броньованої сталі (правда, сам Гітлер, зазвичай, пересувався на машині стоячи, відкинувши дах). Відтак машина стала важити майже 5 т, витрачаючи 38 л бензину на 100 км.

Гітлер користувався "Мерседесом" під час парадів та урочистостей. Зокрема авто можна побачити на знімках святкування перемоги Вермахту над Францією в 1940 році. Того ж року на цій машині фюрер приймав дуче фашистської Італії Беніто Муссоліні в Мюнхені.

Лімузин світився на кількох фотографіях та кадрах кінохроніки до 1942 року, коли через поразки німців на фронті від парадів відмовилися.

 

 Перш, ніж опинитися в Штатах, машина пережила справжню одіссею. Спершу її як трофей захопили американські вояки у Франції, навіть не здогадуючись, кому вона доти належала. Згодом, автомобілем володів громадянин Бельгії Вандер Елст (A. H. Vander Elst), який невдовзі продав його до Америки. 

Як повідомляє The Greeneville Sun, до Гриневілля машину привіз місцевий тютюновий промисловець Том Остін, який виміняв її в бельгійця на партію тютюну вартістю $ 1800. Родина Вандер Ельста володіла сигаретною фабрикою, а в післявоєнній Європі тютюн був у дефіциті.

1949-го Остін подарував авто місцевому осередкові організації "Ветерани зарубіжних війн". Він володів "Мерседесом" до 1976 року, коли організація продала його колекціонерові з Кентуккі Стіву Мансону за $ 50 000.

 "Ветерани зарубіжних війн" використовували гітлерівський "Мерседес" під час парадів для перевезення високопоставлених осіб і матерів з організації "Золотозіркові матері", які втратили своїх синів на війнах. Проте з роками догляд за "Мерседесом" ускладнювався, тож авто багато років просто стояло в гаражі.

Колекціонер Стів Мансон із родиною підремонтували лімузин і з’ясували, що він належав самому Гітлеру. До того всі думали, що на "Мерседесі" їздив райхсфюрер СС Генріх Гіммлер – це повідомили Тому Остіну в Бельгії.

Родина Мансонів у 1978 році продала "Мерседес" колекціонерам Ерлу й Тому Блейклі з Атланти, штат Джорджія, які відтак продали його власникові казино в Лас-Вегасі Ральфу Енгельштаду в 1980-х роках. Машина стала частиною колекції класичних "Мерседес-Бенців" Енгельштада, яку після цого смерті продали в 2004 році теперішньому анонімному власнику з Європи. 

 Транспортний засіб з номерним знаком 1А 148461 зберігся в майже ідеальному стані. За інформацією Worldwide Auctioneers, "Мерседес" є одним із п’яти, які збереглися до наших днів, і одним із трьох у приватному володінні. 

В аукціонному домі парадне авто диктатора називають "найбільш історично значимим автомобілем, який будь-коли виставлявся на відкритий продаж".