Боєць каже, що це його оберіг і на війні, і в мирному житті.
Ветеран АТО зі Львова шукає школярку, лист якої на передову врятував йому життя
Зворушлива історія має шанси завершитися щасливо
АТОвець зі Львова розшукує дівчинку, чий зворушливий лист із малюнком став для нього справжнім оберегом: допоміг уціліти на війні та не зневіритися після неї. Десантник Володимир Бруньковський проніс цей клаптик паперу через «найгарячіші точки», а тепер хоче подякувати авторці Вероніці, котрій зараз має бути близько 13 років, ідеться в сюжеті ТСН.
Нині лист заламінований, але видно, що він заношений. Боєць каже, що це його оберіг і на війні, і в мирному житті. «Цей листочок мене витягнув, коли в мене вже їхала планка, кажу прямо, вже не вистачало нервів і на людей, і на все, і на себе самого навіть. Я відкривав – і мені ставало легше», - зізнається він.
«Я люблю свою Україну, захисти мене, повертайся живим», - ці рядки написала 10-річна «Вероніка Ш». Її малюнок потрапив до Володимира на початку 2015 року біля Станиці Луганської. «Мені чомусь так припало. Я собі взяв і в кишенці у флісці проносив всю другу кампанію», - розповів десантник. Нині лист заламінований, але видно, що він заношений. Боєць каже, що це його оберіг і на війні, і в мирному житті. «Цей листочок мене витягнув, коли в мене вже їхала планка, кажу прямо, вже не вистачало нервів і на людей, і на все, і на себе самого навіть. Я відкривав – і мені ставало легше», - зізнається він.
Бруньковський – офіцер з династії військових, свого часу залишав службу, бо був розчарований армійською системою, але з початком АТО знову пішов воювати. На війні заговорив українською і українською написав фронтову повість про проблеми армії. Запевняє, навряд чи знайшов би на це сили, якби не дружина, з якою теж познайомився під час війни, а також щирий дитячий лист. «Оця дівчинка і ця дівчинка мене врятували, якби не вони – все, я не знаю, що би було з моєю психікою, яким би чином я вийшов після повернення з фронту зі своєї фактично деградації», - зізнається військовослужбовець. Його підтримує і дружина. «Дівчинці я дуже вдячна за те, що вона підтримувала мого чоловіка, не знаючи навіть того», - каже Вікторія Бруньковська.