Курси НБУ $ 41.61 € 43.74
Волиняни вшанували жертв трагедії у Сагрині

Коли поляки погодяться на рівні президентів відкрити меморіал закатованим українцям?

Фото: Волинське телебачення

Волинь-нова

Волиняни вшанували жертв трагедії у Сагрині

Волинська делегація побувала у Сагрині, що у Люблінському воєводстві Польщі. 10 березня 74 роки тому це українське поселення знищили, його мешканці загинули від рук поляків. Пам’ять мирних жителів Сагриня вшанували їх нащадки, представники влади і громадських організацій

У селі Сагринь біля пам’ятника загиблим українцям зібралися близько сотні людей – делегації з Волині та Львівщини. У день 74-х роковин знищення мешканців Сагриня польським підпіллям тут була і Марія Хоменко. Розповідає: коли 10 березня 1944-го в українському поселенні почалися підпали і розстріли, вона, чотирирічна, втекла з рідними в поле, інформує Волинська регіональна дирекція НСТУ.

«Лежимо всі, наче побиті.  Мама розказує — почула розмову — з лісу ціла шеренга поляків іде. Ідуть один від одного метрів 10, облава така. Мама мені: хоч не ворухнись, не писни. І та дитина лежить в тому болоті, в снігу, в холоді», – пригадує жінка.

«Лежимо всі, наче побиті.  Мама розказує — почула розмову — з лісу ціла шеренга поляків іде. Ідуть один від одного метрів 10, облава така. Мама мені: хоч не ворухнись, не писни. І та дитина лежить в тому болоті, в снігу, в холоді», – пригадує жінка.

Марія Хоменко тоді вижила, на відміну від восьми сотень українців, переважно, дітей, жінок і літніх людей. За іншими даними загиблих було 1200. На меморіалі в Сагрині викарбувані імена й прізвища тих, кого вдалося встановити. Їх майже сім сотень.

Ще 2009 року планували відкрити пам’ятник в Сагрині за участю Президентів України і Польщі. Зробити це найближчим часом висловив готовність Петро Порошенко. Про це йдеться у його зверненні, яке під час заходу в Сагрині зачитав заступник Міністра закордонних справ України Василь Боднар.

«Ми кожного року поновлюємо своє запрошення польській стороні взяти участь у відкритті пам’ятника на рівні Президентів, оскільки це глибоко символічно. Незважаючи на те, що пам’ятник стоїть, ми ходимо до нього молитися, потрібний жест політичної волі з обох сторін, який показує продовження процесу примирення. Я переконаний, що і в інших місцях  цей процес буде продовжуватися» – розповів Василь Боднар.

Telegram Channel