В останні чотири роки я працювала у проектах, російських центрах з профілактики і реабілітації залежностей. Тепер живу в Україні. У Луцьку мене, зокрема, прикро вразила велика кількість вуличної реклами, присвяченої алкогольним напоям, тютюновим виробам. Хочу, як фахівець-психолог, висловити свою думку з цього приводу.
В останні чотири роки я працювала у проектах, російських центрах з профілактики і реабілітації залежностей. Тепер живу в Україні. У Луцьку мене, зокрема, прикро вразила велика кількість вуличної реклами, присвяченої алкогольним напоям, тютюновим виробам. Хочу, як фахівець-психолог, висловити свою думку з цього приводу. 27 лютого цього року вступила в силу міжнародна угода — Рамкова Конвенція щодо боротьби з тютюнопалінням, яку ратифікували уже 57 країн. Україна поки що лише підписала документ, а не ратифікувала. А тим часом усі ми говоримо про загрозливий рівень наркотизації молоді. Для фахівців давно відома істина, що поблажливе ставлення суспільства до тютюнопаління, хмільних застіль є одним із каналів наркотизації молодих людей. Західний досвід свідчить, якщо до 21 року особа не пристраститься до тютюну і спиртного, ймовірність споживання нею наркотиків майже нульова. Ті, хто називає паління шкідливою звичкою, помиляються. 80 відсотків людей, що почали курити, потрапляють на гачок залежності. У наших дітей «пронаркотичне програмування»: дехто звикає до тютюну й алкоголю ще в лоні матері. Хочу застерегти таких жінок: ризик експериментів з наркотиками у дітей, матері яких палили, у п’ять разів вищий. З дитинства наші діти звикають, що «палити — це нормально». Підлітки прагнуть до незалежності і копіюють підготовлені виробниками тютюну рекламні зразки молодіжної культури. 80 відсотків опитаних учнів третіх-четвертих класів добре запам’ятовують реклами пронаркотичного спрямування, називають їх веселими, цікавими. Старші діти повідомили, що рекламні картинки викликають у них «відчуття свободи, чесності, на відміну від набридливих повчань вихователів». Про шкідливість паління говорять і пишуть дуже багато, а реальних справ мало. Тут варто було б нам повчитися в інших країн. Скажімо, за кинутий недопалок в США штрафують на 100 доларів, в Австралії — до 385. Західні роботодавці віддають перевагу тим, хто не палить. Згадана Конвенція передбачає заборону використовувати при характеристиці цигарок на упаковках слова «легкі», «м’які». Адже відомо, що так звані м’які сорти цигарок не менш шкідливі для здоров’я і життя людей, ніж звичайні. До речі, в Росії, зокрема, в Челябінську і в Тюменській області влада, під тиском «знизу», ще у 2001 році забрала з вулиць рекламу тютюну. Напевно, і в Луцьку треба піти таким шляхом. Тетяна ГОРЮНОВА, психолог.
