
Усе своє свідоме життяжінка усміхається, незважаючи на біль.
Харківські травматологи зголосилися прооперувати волинянку з надскладною патологією хребта
Тані Тахасюк за місяць виповниться 30. Окрім низки супутніх діагнозів, її головна проблема – кіфоз грудного відділу хребта ІІІ ст. Це дугоподібне викривлення хребта, що характеризується опуклістю назад
З часом викривлення прогресує, тисне на внутрішні органи, погіршує поставу, ходу, а міжхребцеві диски зношуються. Останнім часом Тані важко сидіти, стояти і навіть лежати. Масажі, лікувальна фізкультура, носіння спеціального корсета, регулярне санаторно-курортне лікування, – усе, чим рятувалася Таня раніше, більше не дає бажаного ефекту.

Поліпшити якість життя Тані може операція на хребті. І це те, про що дівчина мріє уже кілька років. За ювелірну справу зголосилися взятися лікарі навчально-наукового медичного комплексу «Університетська клініка» Харківського національного медичного університету. Професор Андрій Мєзєнцев, з яким веде діалог Тетянина мама, Елла Тахасюк, в особистому листуванні зазначив:
Операція, про яку говорить професор, простою мовою означає один чи два переломи хребта з метою його корекції та фіксація хребців спеціальною металевою конструкцією, котра утримуватиме опорно-руховий апарат.
– Якщо розглядати можливість корекції хребта, то потрібно робити субтракційну остеотомію на вершині кіфозу, можливо, навіть дві, і фіксацію транспедикулярною конструкцією від 2-го грудного до 3-го поясничного хребця.Це велика операція. Стандартний ризик летальності -1%, ризик порушення функції спинного мозку – 2%. У вашому випадку, зважаючи на супутні діагнози, ризик набагато більший.
Операція, про яку говорить професор, простою мовою означає один чи два переломи хребта з метою його корекції та фіксація хребців спеціальною металевою конструкцією, котра утримуватиме опорно-руховий апарат.
Таня пройшла повне обстеження в клініці, зваживши усі ризики, таки погодилася на операцію. Про естетику тут не йдеться, понад усе дівчина хоче просто полегшити собі життя.
Середні витрати, за словами медиків, на операцію і власне металеву конструкцію приблизно складають 10-12 тисяч доларів.
Але у суму не включено перебування в клініці, період реабілітації, а він буде тривалим. Родина не має таких заощаджень, аби могти спланувати дату оперативного втручання. Приїжджати до клініки їм сказали, коли будуть матеріально готові. Тому за допомогою змушені звертатися до небайдужих людей. Гроші на лікування дівчини уже почали збирати у храмі селища Благодатного, звідки родом Тетяна. Допомогти можете й ви, перерахувавши посильну суму на карту: 5168 7573 5948 9582 Елла Іванівна Тахасюк (мама).
Аби зменшити витрати, мама Тані шукає місце проживання у Харкові, аби не платити за своє перебування в клініці. В обласній організапції УТОСу пообіцяли знайти притулок в одному із харківських монастирів неподалік медзакладу.
Родина певна – у них все вдасться, адже уже відчули підтримку багатьох людей. Особливо позитивно налаштована сама Тетяна, яка мріє якнайшвидше пройти цей складний етап у своєму житті і повернутися до улюбленої роботи. До слова, дівчина працює у Нововолинській лікарні інструктором ЛФК фізіотерапевтичного відділення. Вимоглива, безкомпромісна, наполеглива. Дехто з пересторогою ставиться до такого фахівця. Та саме своєю жорсткістю дівчина поставила на ноги не одного пацієнта, бо сама добре знає, що лише кропітка праця над собою, крізь біль і сльози, дає результати. Свою роботу Тетяна обожнює і каже, що їй зовсім не важко, хоча будь-який реабілітолог скаже, що ця праця вимагає неабияких зусиль.

Освіта реабілітолога далася дівчині теж нелегко. Здобути її вдалося лише завдяки власній впертості та маминій підтримці. Критично низький зір (5% одне око та 0% – друге), Таня не може читати. Лекції записувала на диктофон, додаткову літератут мама вдома читала вголос. Так освоїла теорію, за тим – практичні навички. І сьогодні Тетяна прекрасний фахівець. Робить масажі, займається із пацієнтами лікувальною фізкультурою і навіть може вправляти вивихи.
– Коли їй робили операцію на оці без анестезії, лікарі вийшли з операційної в сльозах. Розповідали, що зазвичай їм доводиться заспокоювати пацієнта, підтримувати, якось відволікати, бо операція дуже неприємна і болісна. А тут настільки вражені…Дівчина бере за руку лікаря і просить не хвилюватися, мовляв, усе добре і їй зовсім не болить, – розповідає мама Елла Тахасюк.
