«Жодна світлина цієї краси не передасть — треба бачити на власні очі!»
Так кажуть люди, котрі приїжджають з усіх усюд, аби подивитися на унікальний іконостас у храмі Покладення Ризи Пресвятої Богородиці Української автокефальної православної церкви, що в невеличкому селі Тютьків Теребовлянського району Тернопільщини
А поглянути і справді є на що! Вісімнадцять образів в одному стилі вишиті бісером із дотриманням усіх церковних канонів, обрамлені дерев’яним липовим каркасом і об’єднані у триярусний іконостас. Завдяки грі світла на намистинках зображення святих здаються об’ємними, немов живими, а зайві відблиски «приховує» спеціальне скло, яким покриті ікони. Не менше захоплення викликає і різьблене — немов з мережива — світле обрамлення образів роботи майстра Олега Мамедова. Долучилася до справи й іконописна школа Леоніда Бачинського та дизайнер–ілюстратор Олена Трубанова.
Працювали над незвичайним іконостасом більш як півтора року, кожен образ вишивала окрема родина.
Натхненником та організатором створення такої краси є настоятель храму отець Степан Суканець. Він і запропонував громаді таку ідею, і знайшов майстрів, які допомогли її втілити. Священик запевняє: унікальність полягає в тому, що ніде у світі немає цілісного іконостасу, в якому всі образи вишиті вручну бісером. «Ми хотіли мати щось ексклюзивне, але водночас і близьке людям. Мальовані іконостаси створює часто один художник. А це — роботи простих людей, наших вишивальниць. Вони місцеві, декотрі живуть за кордоном. Ми спільно радилися, підбирали кольори», — розповідає отець Степан.
Працювали над незвичайним іконостасом більш як півтора року, кожен образ вишивала окрема родина. Як стверджують майстрині, загалом на створення 18 ікон, що разом мають площу 7,12 квадратного метра і вагу 17,724 кілограма, використано близько 1,5 мільйона дрібних намистинок.
Тепер парафіяни планують вишити бісером Хресну дорогу, поставити у храмі два образи заввишки у людський зріст. Що ж — побажаймо їм успіхів у благородній справі!
Надія АНДРІЙЧУК.