Владика Луцький і Волинський Михаїл: «Стояти в храмі й молитися – це різні речі»

А ми пропонуємо вашій увазі кілька важливих думок від митрополита Луцького і Волинського Михаїла (Зінкевича).

Про молитву

«Запитують, як правильно молитися? Чи кожен протягом року неустанно, незупинно читає ранкові, вечірні молитви? Навіть не прошу підняти руки – даю вам відповідь: ніхто так не робить. Якщо і простояв, то літав десь думками хтозна-де. Стояти в храмі й молитися – це різні речі. Читати з молитовника і думати про те, що ти читаєш, – це зовсім різні речі. Тому найскладніший подвиг – це подвиг постійності, а не велика кількість молитов».

Про піст

«Піст – це не тортури, піст – це не приниження, піст – це сприятливий час для духовного вдосконалення. І ми можемо сказати, як той спортсмен, який іде на тренування: сьогодні, в цей день я знов якусь зроблю вправу і досягну якихось вищих результатів. Для чого ви ходите в спортзал? Щоби в чомусь бути досконалішим, укріпити м’язи. А духовне життя? На яку ви «секцію» записуєтеся в духовному житті?  Що ти хочеш досягнути протягом цього посту? А для того треба спочатку виявити, в чому ти собі не подобаєшся. Навіщо записуватися в секцію тих, хто багато читає молитви, якщо він і так читає, але об’їдається? Ти молися, щоб не об’їдатися. А ти молися, щоби не осуджувати. А ти молися, щоби примиритися. А ти молися, щоби ходити до храму».

Про захист Батьківщини

«Сьогодні Україна скорбить, як і кожен день, із втратою своїх найкращих синів. Сьогодні нашу Батьківщину можна порівняти з людським тілом, яке вкрите безліччю ран, що кровоточать, вкрите безліччю шрамів, де рани, здається, загоїлись, але рубці залишилися. Шматується сьогодні тіло України нашими недругами, ворогами, хижаками… Ти не знаєш, як хижак поведеться при зустрічі, але завжди насторожі. Розумієш: вкусить, подере, знищить, завдасть тобі болю, ти – напоготові. Це природна реакція людини, коли вона зустрічає хижака. Але коли це небезпечний хижак, доводиться думати: я можу вберегтися від нього, огородившись. А якщо це не помагає, треба знищити цього хижака, інакше буде постійна небезпека, що він нападе і знищить мене. Ось це сьогодні відбувається з нашою Батьківщиною.

Сьогодні нашу Батьківщину можна порівняти з людським тілом, яке вкрите безліччю ран, що кровоточать…

Що таке держава? Це ми. Україна – це ми, це я. І ось щоби захистити себе, своє майбутнє, своїх ближніх, свою державу, сміливі йдуть і захищають. Ті, хто мають поклик душі, поклик серця, усвідомлення ситуації, ідуть і захищають – тому, що вони люблять. Той, хто не любить, вчинків героїчних учиняти не зможе. Бо кожен із нас створений по образу і подобію Божію. Бог, який є любов, який любить людину, «віддав Свого Сина Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне» (Ін. 3:16), віддав на Голгофу…

…Я вірю в те, що Ісус Христос прийшов у цей світ, вірю в те, що Він розіп’ятий на Голгофі. І вірю, що Він воскрес на третій день. Він переміг зло, переміг смерть. І я вірю, що ми переможемо ворога нашою звитягою, нашою силою, з допомогою наших друзів, але найбільше – любов’ю до своєї Батьківщини, до своїх ближніх, до своєї землі. Ця любов буде нас спонукати йти і шукати можливість, як знищити зло, щоб воно не заважало нам мирно проживати на цій землі». 

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ