Надзвичайно бурхливою, навіть драматичною за змістом сказаного і почутого, була зустріч колективу ЗАТ «Волинський шовковий комбінат» з головою обласної держадміністрації Володимиром Бондаром і міським головою Луцька Антоном Кривицьким...
Про його проблеми йшлося на зустрічі колективу з головою облдержадміністрації Володимиром Бондаром Надзвичайно бурхливою, навіть драматичною за змістом сказаного і почутого, була зустріч колективу ЗАТ «Волинський шовковий комбінат» з головою обласної держадміністрації Володимиром Бондаром і міським головою Луцька Антоном Кривицьким, в якій взяли також участь їх заступники Василь Байцим і Сергій Тарасюк. В ході розмови, яка іноді переростала в крик, свої позиції щодо становища, в якому опинилося підприємство, спадкоємець збанкрутілого ВАТ «Волтекс», виклали голова наглядової ради ЗАТ «ВШК» Олександр Кропива, голова правління Адам Ханзерук і голова ради трудового колективу Віталій Чупиков, а також зо два десятки працівників комбінату, де, якщо вірити голові правління, обсяг виробництва за час існування виріс у 2,6 раза. Дискусії, в яких позиції сторін явно не співпадали, розгорнулися в основному довкола чотирьох проблем. Перша з них — продаж 22 квартир, право власності на незавершене будівництво яких належить згідно з рішенням суду ЗАТ «Волинський шовковий комбінат». Як виявилося з інформації того ж Олександра Кропиви, у колективному договорі колективу комбінату з роботодавцем не передбачено ні права, ні зобов’язання забезпечити робітників підприємства житловою площею. Це повідомлення викликало хвилю збурення в залі, бо значна частина присутніх про таку обставину сном-духом не відають. Суперечка на зборах — це вже махання кулаками навздогін. Бо правління ЗАТ «ВШК» прийняло рішення про реалізацію цих квартир, аби вирученими грошима погасити заборгованість по зарплаті, зокрема, і по ВАТ «Волтекс». Кошти за продані квартири вже почали надходити і пан Кропива пообіцяв, що всі борги по зарплаті будуть виплачені до кінця березня. Все ж ряд працівників комбінату хотіли б купити все-таки ці квартири. Правда, за пільговою ціною, максимум 1022 гривні за квадратний метр, в той час, як стороннім особам квартири продавалися по 350 умовних одиниць за той же метр. Отож, продавати по ціні у 2, а то й 3 рази нижчій своїм же працівникам невигідно. Тоді лишаться борги по зарплаті. Більше півгодини тривала суперечка. Нарешті виявилося, що працівники комбінату зверталися з цього приводу до прокуратури, яка нібито прийняла рішення призупинити продаж. Володимир Бондар тут же прийняв своє рішення — вивчити проблему, створити комісію і, по можливості, дійти якогось компромісу. Не менш гострою була дискусія щодо гуртожитків, які вкрай перенаселені, але в яких кімнати і квартири, за словами працівників, продовжують давати особам, котрі цього не заслужили. Називалися конкретні прізвища, і тут голова облдержадміністрації пообіцяв розібратися. Водночас велика проблема — забезпечення тих же гуртожитків теплом, бо, як сказала одна з мешканок, в холоді виросли цілі покоління працівників комбінату та їх дітей. Адам Ханзерук поінформував, що інженерні комунікації відремонтовані, приведені в належний стан (що мали ще зробити десять років тому, коли підприємство називалось інакше і мало зовсім інше керівництво) і передані в комунальну власність «Луцьктепло». Затримка в тому, щоб підключити гуртожитки до міської системи теплопостачання. Наступної зими мешканці гуртожитків, як запевнив Антон Федорович, будуть у теплі. Проте тут же висвітилася і проблема — мешканці першого, четвертого, п’ятого і шостого заборгували за воду і стоки 77 тисяч гривень. — А як ми можемо платити, коли зарплата в мене за січень склала аж три гривні? — кричала одна з жінок-працівниць. Повідомлення про те, що середня зарплата по комбінату складає 447 гривень викликало нову хвилю обурення. Як виявилося, у робітників вона ледве за 200 гривень переходить, а в «конторських» (вислів учасниці полеміки) — по 700—800 гривень. Щодо боргів, то голова облдержадміністрації, як мовиться, вирвав у керівництва комбінату слово виконати свою ж обіцянку — до 4 квітня ці зарплатні борги ліквідувати. Щоправда, як будуть кошти. Однак, надалі виплата заробітної плати буде під жорстким контролем, і не лише на цьому підприємстві, а в цілому по області, запевнив Володимир Налькович. Взагалі ж, в ході зустрічі, запальних виступів і дискусій між працівниками і адміністрацією виявилися доволі дивні речі. На підприємстві нема організації профспілки — ні, так би мовити, офіційної, ні незалежної. Третій рік автоматично продовжується дія колективного договору, хоч його положення явно не задовольняють багатьох. Працівники комбінату роз’єднані, не можуть чи й не хочуть об’єднуватися у відстоюванні своїх інтересів, покладаючись на магічну дію листів і прохань, які вони направляють в різні інстанції групами, а частіше поодинці. Тут і далі покладаються на «доброго царя», чи, принаймні, «доброго губернатора або мера», які прийдуть і все вирішать. Тож голова облдержадміністрації порадив провести збори, якщо потрібно, обрати нове керівництво ради трудового колективу, якщо цього бажатиме більшість, обрати представників для переговорів з адміністрацією і роботодавцями. Ці ж чи інші представники мають бути і в спільній комісії, яку вирішено створити для вирішення іншої болючої проблеми. На підприємстві, як виходить із слів голови наглядової ради, намічена грандіозна реконструкція. Без неї, переконаний пан Кропива, не можна випускати сучасну продукцію, яка б користувалася попитом в Україні, тим більше, йшла на експорт. Отож, з 1 серпня більшість працівників планується відправити у фактично неоплачувану відпустку або їм рекомендовано зареєструватися в центрі зайнятості, на біржі. Яке ж збурення здійнялося у залі! Складалося враження, що в реконструкцію і модернізацію тут не вірять. — Які верстати маєте закупити? Скажіть марку верстата! Хіба не можна, щоб і працювати, і проводити ту реконструкцію? Хто є власником комбінату насправді? — лунали запитання. На останнє запитання відповідь таки отримали. Як виявилося, 99,97 відсотка акцій належать дещо таємничому ЗАТ «Холдингова компанія «Кепітел менеджмент груп», яку й представляє пан Кропива. А ось щодо решти проблем… Переговори по них між керівництвом ЗАТ «Волинський шовковий комбінат» і обласним та міським керівництвом тривали і після зустрічі з колективом. Сподіваємось, незабаром запрацює і спільна дво- чи тристороння (влада, власники підприємства і представники його колективу) комісія. Тоді й вирішиться чи таки можна уникнути зупинки, а відтак і нового витка проблем. — Це природно, що власники підприємства хочуть отримати прибуток, а працівники отримувати більшу зарплату, — сказав Володимир Бондар. — Давайте все справді вирішувати в правовому полі. Влада не може наказувати власникам. Але я обіцяю розібратися і допомогти в усіх проблемах. Але й ви не повинні бути пасивними. Покажіть силу колективу. Немає профспілки — так створіть її. Створіть товариство співмешканців гуртожитків. Проведіть збори трудового колективу і виберіть гідних представників для переговорів. Тоді й влада, відчуваючи вашу активність, зможе дієвіше підтримувати вас. Володимир ЛИС.
