Захист національних економічних інтересів — ці слова неодноразово лунали на Х з’їзді Українського союзу промисловців і підприємців. І з вуст доповідача, і з вуст виступаючих, а це були керівники відомих промислових підприємств та бізнесових структур з Дніпропетровська, Кривого Рогу, Львова, Одеси та інших міст, які й визначають, власне, багато в чому розвиток вітчизняної економіки і промислову політику в державі...
Захист національних економічних інтересів — ці слова неодноразово лунали на Х з’їзді Українського союзу промисловців і підприємців. І з вуст доповідача, і з вуст виступаючих, а це були керівники відомих промислових підприємств та бізнесових структур з Дніпропетровська, Кривого Рогу, Львова, Одеси та інших міст, які й визначають, власне, багато в чому розвиток вітчизняної економіки і промислову політику в державі. У тій же доповіді відзначено ріст внутрішнього валового продукту на 20,9 відсотка за три останні роки — по 7 відсотків за рік — це таки немало. Причому ці відсотки дали саме підприємства, які очолюють або на яких працюють члени УСПП. А число членів Союзу промисловців і підприємців досягло 38 тисяч. То від кого захищати ці самі інтереси? Як не дивно, але зі сказаного на з’їзді випливало — окрім транснаціональних корпорацій і об’єднань, іноземного (в першу чергу російського) капіталу, який обплутує дедалі чіпкіше Україну, потрібен інший захист. Від власних податківців, що бачать у вітчизняному виробнику не друга, який здатен наповнювати державну казну, а ворога з підступними намірами, чиновництва, котре ставить на шляху малого і середнього бізнесу всі мислимі й немислимі рогатки, від потужних олігархічних структур, які, бажаючи прибрати до своїх рук уподобане підприємство, створюють свої численні перешкоди для його діяльності. Зрештою, на з’їзді пролунав вислів, що викликав пожвавлення і бурхливе схвалення присутніх — державний рекет. Можливо, тому особливі нотки в голосі Анатолія Кінаха з’явилися, коли він розповідав про недавнє перебування у Франції делегації українських промисловців і підприємців. Там діє передбачена конституцією 1958 року, прийнятою при президенті де Голлі, рада соціально-економічного розвитку Франції. До її складу входять промисловці, підприємці, роботодавці, науковці, аналітики, представники культури, ті, хто визначає духовне життя країни. Щомісяця уряд Франції на чолі з прем’єр-міністром повинен зустрітися з членами цієї ради і разом обговорити ситуацію в державі. Жоден законодавчий проект не розглядається в національних зборах без співдоповіді представника цієї ради. — Нам сказали,— зазначив президент УСПП,— що таким чином суспільство, держава, економіка страхуються від непрофесійних рішень. Ми повинні також іти цим шляхом. Все, що ми робимо сьогодні, це також кроки в цьому напрямку. І це незворотній процес, хочеться це комусь чи ні. Нам необхідно зробити все, щоб і в нас вибудувалася система рівноправних, взаємовідповідальних відносин між державою і тими, хто створює національний продукт і забезпечує життєдіяльність цієї ж держави. Анатолій Кінах і виступаючі були певні — якщо цього вдасться досягти, то це дасть можливість поступово вирішити величезну, найголовнішу проблему — залежність економіки України від зовнішньої економічної і політичної кон’юнктури. Бо досі всі досягнення спираються на екстенсивні методи економіки. Чи не вперше в Україні на з’їзді УСПП пролунало відверто-песимістичне — немає перспективи прийняття Податкового кодексу ні в році нинішньому, ні навіть в наступному. В останні місяці посилюються фіскально-силові методи по наповненню доходної частини державного бюджету України. Прийнято рішення по підвищенню акцизів, збільшення орендної плати для підприємців. Здійснено спроби, по суті, не допустити переходу до спрощеної системи оподаткування. Значним ударом по промисловцях і підприємцях держави стала постанова за №557, на основі якої вилучаються заднім числом 15 відсотків чистого прибутку підприємств за 2003 рік. Змінити ситуацію, як випливало із почутого в доповіді й виступах, покликаний саме десятий з’їзд УСПП. Та чи вдасться це зробити? Такий ось факт. Вводиться 13-відсоткове оподаткування. І водночас — обмеження на фонд оплати праці, що робить неможливим розширення податкової бази. Кому це вигідно? А завдання того суспільства, за яке бореться союз промисловців і підприємців, — збільшити кількість платоспроможних громадян. Податок же на додану вартість, в тій формі, в якій він існує сьогодні в Україні, вважає Анатолій Кінах, руйнує вітчизняну економіку, фінансову здатність підприємців... Серед інших серйозних проблем, які відчутно шкодять вітчизняним виробникам, називалися такі: не відбувся перехід до інноваційно-інвестиційної моделі економічного розвитку держави, суб’єкти реальної економіки не мають доступу до кредитних ресурсів. Кредитні ставки комерційних банків усе ще майже втричі перевищують облікову ставку Нацбанку України. Діє застаріле законодавство про валютне регулювання, яке сьогодні спрямоване на витіснення інвестицій з України. І ще одну вражаючу деталь навів доповідач — жодна інша держава світу, окрім України, не дозволяє собі вводити обмеження по імпорту сучасного технологічного обладнання. Все це й привело до того, що загальна доходна частина центрального і місцевих бюджетів України за обсягом лише наближається до доходної частини бюджетів країн Балтії, де проживає по 2—3 мільйони жителів. А в нас 48 мільйонів! Робляться всілякі перешкоди для відродження вітчизняної легкої промисловості, в той же час лише за останній час в Україну було ввезено 56 тисяч тонн так званого “секонд-хенду”. Але чи здатна Україна перетворитися із такої “секонд-хендної” країни в сучасну державу? Вже сама гостра постановка питань засвідчила — зміни назріли, без них подальший розвиток України неможливий. Відразу після з’їзду важливі питання фінансово-економічного життя держави планується обговорити на засіданні спільної аналітичної групи УСПП, Нацбанку, відповідних комітетів Верховної Ради. На з’їзді констатувалося, що повинні спрацювати угоди про співпрацю, укладені останнім часом з Державною податковою адміністрацією, Антимонопольним комітетом, Фондом держмайна, Національним банком України, Міністерством промислової політики, Держкомітетом з питань регуляторної політики і підприємництва. УСПП підтримує тісну співпрацю України з Світовою організацією торгівлі, але вступ до неї не може бути самоціллю, оскільки цілі галузі й регіони не готові до такого вступу. Більше того, наводилися приклади, коли створюються ліпші умови для товарів іноземних підприємств і фірм, а українські змушують згортати виробництво. — Ми повинні добитися того, що коли чиновник допускає рішення, яке йде всупереч інтересам українського підприємства чи компанії, він ставить жирний хрест на своїй подальшій кар’єрі,— ці слова президента УСПП викликали чи не найбільше схвалення делегатів. Анатолій Кінах виступив за впровадження в політику держави такого терміну, як економічний націоналізм. На з’їзді багато говорилося про захист малого і середнього бізнесу, формування середнього класу, програма його розвитку затверджена УСПП разом з Федерацією роботодавців України. З’їзд Федерації роботодавців (другий позачерговий) відбувся через годину в тому ж залі Українського дому, що й з’їзд УСПП. Причому з 302 присутніх на Х з’їзді УСПП делегатів 126 (а це більше двох третин) були й делегатами з’їзду Федерації роботодавців, організації, яка діє з листопада минулого року. Це і не дивно, адже підприємці й промисловці є одночасно роботодавцями, тими, хто дає роботу мільйонам громадян держави. На з’їзді Федерації відзначалося, що ця молода організація вже чимало зробила у формуванні соціально-економічної політики в державі. Висунута революційна як для України пропозиція про визначення мінімальних стандартів погодинної оплати праці. Роботодавці взяли активну участь у розробці проекту нового Трудового кодексу, який має стати “малою Конституцією” для соціальних партнерів. Розробила федерація і новий проект Закону України “Про колективні договори і угоди”, який вперше відповідає нормам конвенції Міжнародної організації праці. І все ж більшість делегатів з’їзду Федерації роботодавців висловилися за зміну керівництва федерації. Замість Олексія Мірошниченка головою федерації обрано Анатолія Кінаха, якого за кілька годин перед тим було переобрано президентом УСПП. Володимир ЛИС.
