60 РОКІВ ПІСЛЯ ВІЙНИ: БАТЬКОВЕ ЖИТТЯ ВРЯТУВАЛА СОЛОДКА КУЛЯ
Наближається історична дата — 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній, чи то пак Другій світовій війні. Чи є така родина на Волині, якої б не торкнулася своїм чорним крилом та далека, минула війна?..
Наближається історична дата — 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній, чи то пак Другій світовій війні. Чи є така родина на Волині, якої б не торкнулася своїм чорним крилом та далека, минула війна? Ми вирішили провести черговий конкурс — про війну. Це мають бути дуже короткі новелістичні спогади, сюжети. Давайте разом створимо правдивий образ війни, що відлунням з фронтів взяла в окупацію села, міста і людські душі. Як добре, що 60 років ми живемо без кровопролитної війни. А були ж і є Афганістан, Ірак, Чечня, де люди не знають щастя мирного життя. Почну із себе. Колись мій покійний батько-фронтовик розповів таку історію. Доходили до Берліна. В якомусь німецькому мертвому селі солдати увірвались в багату хату, яку залишили господарі. По-мародерськи валили на підлогу серванти, довбали стіни, шукаючи цінностей. Батько, згадавши свою давню пристрасть до пасічництва, взяв невеличку баночку меду, поклав у рюкзак. «Дай, думаю, спробую, який то він на смак, німецький мед». А потім був смертельний бій. Кулі дзижчали, як бджоли на пасіці. Батько відчув, як по спині потекло щось липке. Може, кров? Але чому ж не чути болю? Насправді, куля застрягла у банці з медом, яка врятувала батькове життя. А тому наступного року після війни і я народився. Листи на наш конкурс надсилайте з поміткою «60 років після війни». Просимо небайдужих спонсорів, чиї серця не зачерствіли, зголоситися на відзначення кращих публікацій.
