Нещодавно в обласному центрі відбулася установча конференція Волинської обласної організації політичної партії „Третя сила”...
Нещодавно в обласному центрі відбулася установча конференція Волинської обласної організації політичної партії „Третя сила”. Було створено керівні органи обласної організації, а головою обласної партійної організації делегати одноголосно обрали Ларису Романівну Сірант. Новостворену партійну структуру вітали голова облдержадміністрації Володимир Бондар, заступник голови обласної Ради Володимир Банада, представники інших партій, духовенство. На думку лідера партії, народного депутата України, першого заступника голови Комітету з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Василя Васильовича Гаврилюка, розвиток політичних процесів в Україні за останні роки, особливо після парламентських виборів 2002 року, визначається боротьбою двох сил – влади та опозиції. Тож наша розмова з лідером ”Третьої сили” розпочалася із прохання охарактеризувати перші дві сили... – Перша сила – це влада, переважно виконавча, хоча й інші гілки влади входять до цієї сили. Вона складається у президентсько-урядову політичну групу, яка домінує у виконавчій владі, становить більшість у законодавчій та має певний вплив на судову. Незважаючи на певну неоднорідність, ця сила тримається певної єдності навколо фігури чинного Президента, хоча деякі її групи орієнтуються й на інші фігури. Друга сила — це опозиція, яка поки що не може похвалитися політичною однорідністю. І якщо першу силу об’єднують постаті Президента і прем’єр-міністра, то друга сила гуртується довкола ідеї реваншу за програні вибори і спроби на наступних виборах, до яких залишилося менше року, усунути нинішню владу з політичного Олімпу. Однак політичні групи чи партії другої сили мають свої інтереси чи то бізнесові, чи політичні і тому певною мірою контактують і співпрацюють з першою силою, у той же час голосно заявляючи, що вони є противниками нової влади. Обидві ці сили борються за владу, що власне і є змістом великої політики. Осінь 2004 року показала, яких масштабів набрала ця боротьба і лише мудрість і виваженість українського народу не дала статися найгіршому. – Василю Васильовичу, охарактеризуйте третю силу. – Хто створює політичну базу третьої сили? Це ті групи, партії, окремі політики, які налаштовані на компроміс та співпрацю на основі чіткого дотримання Конституції та законів України. Знаєте, вони є у складі обох сил і їх ще більше поза партійними списками. Коли, як депутат, спілкуюся з виборцями свого округу, мені дорікають, ставлять гострі запитання. Люди цікавляться: коли перестанете воювати, битися, коли приймете такі закони, які допомогли б жити нормально? Їх зовсім не цікавить, що перша сила (влада) мусить діяти так, а не інакше. Це ж у повній мірі стосується й другої сили. Людей не цікавлять жодні підкилимні розбірки, жодні хитромудрі політичні комбінації. Вони запитують: чому в такому жахливому стані громадський транспорт, а місцева і державна влада покинула пільговиків напризволяще? Чому сьогодні не можна хворіти, бо за все потрібно платити? Чому здібна, але бідна дитина майже не має шансу вступити до вищого навчального закладу? І ще безліч таких чому. Що відповідати людям? Коли опозиція стверджує, що нинішня влада не турбується про народ, а влада відповідає, що все було б значно краще, якби нинішня опозиція у свій час не довела країну до кризи – то це не конструктивно. Завдання ж третьої сили — поставити на чільне місце не безкомпромісну політичну боротьбу, а політико-законодавче забезпечення стабільного розвитку країни та вирішення нагальних соціально-економічних питань, поліпшення життя народу. – В чому вбачаєте складність у формуванні партії? – Складність актуалізації третьої сили полягає, зокрема, й у тому, що як тільки котрийсь із політиків чи політична група намагається визначитися із своєю позицією чи діями у дусі третьої сили, як одразу вони наражаються на докори та звинувачення з боку першої чи другої сили, кожна з яких виходить зі своїх інтересів і часто не зацікавлена в об’єктивності. Однак можу сказати, що партія знайшла багато прихильників і симпатиків як на Заході України, так і на Сході. І сьогоднішня конференція у Луцьку це підтвердила. У залі зібралися самодостатні люди, які чітко визначилися із своєю життєвою позицією. Наша мета — солідаризуватися з усіма, хто розуміє необхідність виходу із протистояння у площину взаємодії і на весь голос заявити: Україні потрібна третя сила, бо країна вкрай виснажена та втомлена багаторічною політичною боротьбою у верхах. Тому ставлення до формування третьої сили може бути показником політичної зрілості представників першої і другої сил, адже третя сила не протистоятиме першим двом. Впевнений, що ця сила вийде на передній край політичного життя країни і люди оцінять її. – Які шляхи досягнення цілей і завдань, що стоять перед партією? – З метою виконання статутних і програмних завдань партія утверджує непорушність природних прав і свобод людини. Партія виступає за приведення законодавства України, судової та адміністративної практики до повної відповідності із принципами і нормами Загальної декларації прав людини та Європейською Конвенцією прав людини. Ми будемо брати активну участь у виробленні державної політики, у виборах Президента і народних депутатів України, депутатів представницьких органів влади всіх рівнів та органів місцевого самоврядування, а також у формуванні органів виконавчої влади. Ми за відкриту і дружню співпрацю з різними громадськими організаціями та особистостями, що поділяють і підтримують ідеологічні засади нашої партії. Враховуючи історичні тенденції розвитку місцевого самоврядування, політична партія „Третя сила” послідовно виступає за підвищення ролі регіонів у розв’язанні своїх соціально-економічних проблем. При цьому форми місцевого самоуправління повинні обиратися самим населенням, визначатися традиціями, історичними і культурними особливостями кожної місцевої громади. На нашу думку, розмежування функцій і узгодження інтересів територіальних громад, органів місцевого самоврядування, з одного боку, і розподіл компетенцій центру і регіонів з другого, має стати стрижнем адміністративної реформи, що проводиться в країні. – Хотілося б почути про економічні і соціальні пріоритети „Третьої сили”? — Економічна політика партії проти повернення з одного боку до державного соціалізму, а з іншого – проти сліпого наслідування моделі вільного ринку. Ми виступаємо за третій еволюційний шлях до кола держав із змішаною економікою. Серед пріоритетів партії у сфері економіки – зменшення податкового тягаря на громадян, забезпечення стабільності грошово-фінансової та кредитної системи, інвестування і спонсорства, визначення пріоритетних галузей економіки, державна підтримка розвитку та впровадження новітніх технологій в промисловості та сільському господарстві, державний контроль за природними ресурсами і стратегічно-важливими галузями економіки. Саме це посприяє тому, що соціальна допомога населенню має бути диференційованою і залежати від рівня доходу, ступеня працездатності, а в окремих випадках – відповідно до характеру зайнятості у суспільному виробництві. Держава і суспільство мають відповідати за долю людей старшого покоління, які мають право на гідне життя сьогодні і в майбутньому. Василь ЧЕРНЯК.
