Німецько-радянська війна для лучан почалася з бомбардування

12–17 червня 2017 року на вулиці Кафедральній, 16 біля північної стіни центрального корпусу колишньої Луцької в’язниці проводили польові дослідження поховання в’язнів, страчених органами НКВС 23-24 червня 1941 року. Виявлений супровідний матеріал, зокрема деякі індивідуальні знахідки, підтверджують дані письмових джерел і дозволяють реконструювати хід історичної події.

За свідченнями документів і спогадами очевидців, вранці 22 червня 1941 року німецькі літаки скинули бомби на територію міста і тюрми. Як згадує Микола Куделя: «Бомби великої сили падали на подвір’я тюрми, поза тюрмою, на наш Луцьк». Одна з яких розірвалася біля північно-західного кута центрального корпусу будівлі: «Полетіла частина стіни на північно-західному крилі тюрми». Тоді ж у вирві від цієї бомби була захоронена частина розстріляних в’язнів.

Підчас дослідження вдалося встановити, що вирва округлої форми діаметром 4,5-4,7 м і глибиною долівки 2-2,2 м від сучасної поверхні. Треба відмітити, що на дні поховальної ями (воронки) було виявлено фундамент давньої будівлі, шириною до одного метра.

Фундамент простягався по середині ями з півдня на північ і входив у відповідні стінки розкопу. По середині він був найбільш зруйнований від вибуху. Судячи по конфігурації воронки, можна припустити, що авіабомба влучила саме у місце, де знаходилися залишки стіни на той час вже неіснуючої будівлі. Призначення будівлі поки що не визначене.

Судячи по конфігурації воронки, можна припустити, що авіабомба влучила саме у місце, де знаходилися залишки стіни на той час вже неіснуючої будівлі. Призначення будівлі поки що не визначене. 

Також було виявлено шматки рваного металу, як визначили фахівці, це осколки від німецької авіабомби. Ця воронка і осколки залишилися від однієї з німецьких авіабомб, 77 років тому скинутих на Луцьк, з вибухами яких для міста розпочалася німецько-радянська війна.

 Ексгумаційними дослідженнями встановлено, що останки лежали у круглій ямі, в цілях економії площі людей укладали пластами щільно один на одного, впоперек та повздовж ями. Вивчння стратиграфії показали суцільний шар остеологічних залишків. Це свідчить про те, що яму заповнювали одночасно. Вивчення остеологічного та супровідного матеріалу дало можливість встановити причину смерті виявлених людей. Знайдено застряглі в кістках кулі від револьвера системи «Наган» та радянської гвинтівки системи Мосіна. Велика кількість гільз, а також окремі пошкодження кісткової тканини із залишками окису кольорового металу від оболонки куль, свідчать про їх розстріл вогнепальною зброєю. Привертає увагу отвір у кістковій тканині тазу, можливо, спричинений осколковим пораненням. Адже відомо, що під час розстрілу застосовувались також ручні гранати, як згадує М. Куделея: «На західному подвір’ї метушилося багато енкаведистів обвішаних гранатами.»; «Рвались гранати, строчили кулемети, від вибухів і страшного зойку тряслася земля».

У вересні-жовтні 2017 року завідуюча відділення судово-медичної криміналістики Інна Кравчук провела судово-медичну експертизу, за результатами якої було встановлено, що виявлено кісткові залишки 110 людей чоловічої статі віком від 18 до 60 років (не встановлено вік 21 особи). Під час дослідження черепів та їхніх фрагментів, а також дослідження інших кісток скелета було виявлено вхідні і вихідні кульові вогнепальні пошкодження. Зазначені ушкодження виявлені на кістках 18 черепів, на двох плечових та трьох стегнових кістках, а також на п’яти хребцях та тазовій кістці. Ушкодження мали діаметр близько 8 мм. Час поховання, якому практично і відповідає час настання смерті потерпілих, становить більше 60 років до моменту дослідження, що не виключає того, що поховання могло бути в 1941 році, що також підтверджується пошуково-ексгумаційними дослідженями.

 

 Таким чином, характер об’єкта і знайдений в ньому супровідний матеріал переконливо засвідчує приналежність загиблих до цивільного населення різних соціальних груп. Без сумніву, це були в’язні Луцької тюрми, страчені органами НКВС 23-24 червня 1941 року.

Юрій Мазурик