Конфлікт між Громадською радою Волині та дирекцією історико-культурного заповідника “Старий Луцьк”, який вийшов за межі локального, може мати досить несподіване вирішення...
Конфлікт між Громадською радою Волині та дирекцією історико-культурного заповідника “Старий Луцьк”, який вийшов за межі локального, може мати досить несподіване вирішення. На звернення Громадської ради до Кабінету Міністрів, у якому дирекція заповідника та місцева влада звинувачуються в його руйнації, з’явилося клопотання міськвиконкому щодо визначення статусу заповідника. Міська влада ставить питання про присвоєння заповіднику статусу національного. З проханням направити до Києва подібне клопотання луцький міський голова Антон Кривицький звернувся й до голови обласної ради Василя Дмитрука. Таку інформацію 25 квітня оприлюднив начальник міського управління культури Юрій Войнаровський під час “круглого столу” в луцькій мерії з проблем і перспектив Старого міста. Його ініціювали голова Громадської ради Волині Ігор Левчук та депутат міськради Інна Рейкіна. Однак заданий тон розмови до конструктиву не спонукав. На адресу директора історико-культурного заповідника “Старий Луцьк” Тараса Рабана знову посипалися претензії та звинувачення. Невдовзі з’ясувалося, що частину присутніх на “круглий стіл” узагалі не запрошували. Зокрема, Тарас Рабан, начальники міських управлінь Юрій Войнаровський та архітектури і містобудування Леонід Герасим’юк, депутат міськради від Старого міста Антон Сосновський дізналися про його проведення від сторонніх людей і з’явилися тут для того, щоб не допустити подання однобічної інформації. Голова обласного товариства охорони пам’яток історії та культури Галина Марчук слушно зауважила: далеко не все залежить від директора, значно більше — від фінансування, якого катастрофічно бракує. Корінь проблем із незадовільним фінансуванням, на думку пана Войнаровського, в тому, що “Старий Луцьк” досі не має визначеного статусу. Дирекція заповідника досі користується Статутом і документацією з символікою УРСР, які датовані ще 1987-им роком. Досі ніхто не може сказати напевно, кому він юридично підпорядкований. Хто візьме на себе відповідальність за заповідник, відповідно — здійснюватиме його фінансове забезпечення. Доволі категорично висловився щодо того, що відбувається навколо заповідника, краєзнавець Вольдемар П’ясецький. Він за те, щоб питаннями заповідника займалися фахівці, а не дилетанти. І подібні “круглі столи”, на його думку, даватимуть ефект, якщо їх організовуватимуть та вестимуть не громадські організації, а історики та краєзнавці. Вирішувати подібні питання в робочому порядку закликав і представник облуправління містобудування та архітектури Петро Троневич. На його погляд, лише близько 10 відсотків того, що викладене у зверненні Громадської ради, відповідає дійсності. Фахівець-архітектор запропонував провести серед присутніх своєрідне голосування щодо підтримки звернення. Думки присутніх розділилися навпіл: 8 осіб його підтримали, 8 — не згідні зі змістом викладеного. Пан Троневич повідомив і втішну новину: Кабінет Міністрів може пристати на пропозицію місцевих органів влади щодо надання заповіднику статусу національного, принаймні, кошти на діяльність заповідника нова влада віднайде. Нещодавно уряд звернувся в регіони з проханням подати пропозиції щодо фінансування таких об’єктів, і “Старий Луцьк” у цей перелік внесено, частина грошей на Волинь уже надійшла. Місцеві науковці та краєзнавці рішення щодо клопотання про надання луцькому заповіднику статусу національного схвалюють. Адже за своїм потенціалом він нічим не поступається, скажімо, заповіднику у Кам’янці-Подільському. До того ж, Луцький замок уже вшановано на загальнонаціональному рівні зображенням на 200-гривневій купюрі. Утім, громадські захисники “Старого Луцька” залишилися на своїх позиціях. Вони вимагають проведення науково-експертної та фінансово-господарської перевірки діяльності заповідника і фактичного зміщення з посади Тараса Рабана. Олександр ПИРОЖИК.
