На Волині утворилася територія Радості, де поселилися французи, японці і навіть… індіанці

Неоніла Іванівна Стависька у НВК «ЗОШ І-ІІІ ступеня-гімназія» м. Горохова працює лише 5 років.  Педагогічний колектив  престижного навчального закладу гідно оцінив  її натхнення на вчительській ниві, неуявній без завзятої і творчої праці.  Цій учительці початкових класів 27 років, однак багата знаннями і завжди приязно усміхнена  освітянка вже здобула довіру вибагливого до щирості школярства. Отож, коли настав час призначати директора пришкільного табору, цю місію керівництво школи  одноголосно ввірило Нелі Іванівні.

– Чи не боязко було? – запитую у неї.  Повинна ж була планувати роботу, координувати задуми, згуртовувати досвідченіших колег.  

– Спершу віднікувалася, однак колектив настільки доброзичливо сприйняв це призначення, що погодилася.  Крім того, маю досвід вожатої у ПЗОВ «Веселка», – свою розповідь про таке своєрідне професійне випробування моя співрозмовниця розпочала вдячністю директору школи-гімназії Володимирові Зінчуку, заступнику директора з навчально-виховної роботи Любові Бойко, старшому вихователю Наталії Гайдук, усім учителям і дітям, із якими казково швидко майнули 14 чудових днів.

Найперше 110 непосид із других-шостих класів роділилися на загони, назви яких «Сімейка», «Посіпаки», «Допитливі», «Веселка», «Liders»  хлопчики і дівчатка придумували з почуттям гумору і взаємоповаги разом із дорослими наставниками.

Найперше 110 непосид із других-шостих класів роділилися на загони, назви яких «Сімейка», «Посіпаки», «Допитливі», «Веселка», «Liders»  хлопчики і дівчатка придумували з почуттям гумору і взаємоповаги разом із дорослими наставниками. До слова, життям кожного загону жили три педагоги.  Чим дивували  дітвору протягом сонячних чи дощових днів? Треба було бачити захоплення найменшеньких, коли їх запросили вчитися, мріяти, розкривати свої здібності і таланти у гуртках  із красномовними назвами «Леді», «Кучеряшка», «Фітодизайн», «Майстер на всі руки», «Рибачок»,  «Орієнтування і туризм», «Відеомонтаж», театрально-режисерському, а  п’ятикласники і шестикласники до того ж почувалися малими енштейниками, відкриваючи для себе під час цікавих дослідів дива фізики хімії і біології. 

 

Таке життя у таборі запам’ятається назавжди. Фото Неоніли CТАВИСЬКОЇ.

 Розумники, які змістовно проводили час у мовному загоні Ірини Гарбар, не лише   кожного ранку  і самі спілкувався англійською мовою,  і запрошували інших розмовляти нею під час квестів, скажімо, в оголошені Дні дружби, сюрпризів, спорту.  Тоді всі дарували одні одним пахучу липу, були учасниками змагань, що їх  проводили запрошені дирекцією школи студенти Волинського національного технічного університету Анастасія Чак, Вікторія Корольчук і Андрій Рокицький. Від них найспритніші і найуспішніші у поєдинках отримали  грамоти, а всі разом – волейбольні м’ячі. Крім того, кожен день мав назву країни: у честь Франції, наприклад, презентували парад мод, у Японії повчилися, як із насолоджуватися чаюванням…  

Рідну країну представляли пізнавально-розважальною програмою «Я люблю Україну» і святом – інсценізацією «Українська пісня – душа народу». А ще охоче перевтілился у піратів, мали нагоду не стримуватися, ласуючи улюбленими смаколиками, а під час  Дня  навпаки все ставили, клали, відкривали, вдягали (стільці, парасольку, скажімо, чи окуляри), як мовиться, з ніг на голову.

У День індіанців на подвір’ї було так весело і галасливо, що подивитися, що коїться, вийшов пан директор Володимир Володимирович. 

Усе цьогоріч у таборі було дивовижно гарно, вперше і незабутньо.

Швидко біг назустріч новому навчальному рокові нестримний, як дитячі мрії, час. Щоб знати, наскільки  красиво і корисно минули два незабутні тижні у пришкільному таборі рідної гімназії, кожен день діти і вчителі оцінювали балами. Їх  рекордну кількість отримав найдружніший збірний загін третьокласників із дотепною назвою «Посіпаки», яких на дорозі у юне і доросле життя навчають бути  чемними і цікавими до всіх знань учителі Марія Ковальчук, Людмила Власюк, Лариса Антонюк, Оксана Луговська.  Отож «Посіпакам» і дісталася найголовніша нагорода – кубок табору, а всім-усім дітям, котрі були найактивнішими у занняттях гуртків – медалі.  До слова, пам’ятні подарунки проспонсорувала дирекція школи-гімназії.

Усе цьогоріч у таборі було дивовижно гарно, вперше і незабутньо. Як і задумала його директор-новатор Неоніла Стависька, він став територією радості, на якій, натхненником і виконавцем дитячих бажань був творчий загін учителів «Superstars», що в перекладі означає «СуперЗірки».  Назва була дуже влучною, бо діти визнали, що їхні наставники – особистості фантастично яскраві у творчості, любові до них і свого покликання.

Леся ВЛАШИНЕЦЬ.