Таким був Мелетій Семенюк (1925 – 2004)...
Легендарний повстанець Мелетій Семенюк на своє 100-річчя повертається до волинян
Сьогодні, 11 вересня, у Луцьку відбудеться вечір пам'яті борця за державну незалежність України, в'язня радянських таборів, першого голови Братства вояків ОУН і УПА Волинського краю імені Клима Савура
Захід, приурочений 100-річчю одного із найзнаменитіших упівців нашого краю, відбудеться о 15:00 у Волинському краєзнавчому музеї ( м. Луцьк, вул. Шопена, 20).
Як інформує «Історична правда», Мелетій Семенюк народився 12 вересня 1925 року в селі Борочиче Горохівського району. Батько був офіцером армії УНР.
З 22 січня 1944 року Мелетій був у розвідці Військової округи «Лиман» Української повстанської армії, а згодом у розвідувальному відділі штабу ВО «Турів». Командував зв'язком розвідки групи «Турів» на Холмщині (02–07.1944), надалі забезпечував зв'язок між сотнями УПА «Голубенка», «Назара», «Мирона», «Ягоди». З серпня 1944 року Мелетій командував сотнею групи «Турів» відтинку «Лиман» Української повстанської армії. Через зраду був схоплений пораненим під час бою з НКВС 6 вересня 1944 року у криївці в селі Озденіж.
Мелетія Семенюка засудили до смертної кари, яку згодом замінили на 15 років неволі.
Мелетія Семенюка засудили до смертної кари, яку згодом замінили на 15 років неволі.
Влітку 1945 року він втік із табору в Монголію, але був виданий назад.
Брав активну участь у Норильському повстанні, отримав поранення.
Після звільнення 18 липня 1956 року не мав права поселилися вдома, нелегально жив у Львові.
Мелетія знову арештували 26 грудня 1958 року, а 15 квітня 1959 року Львівський обласний суд за 4.2 ст. 7 Закону СРСР від 25.12.1958 р. «Про кримінальну відповідальність за державні злочини» засудило його на 8 років продовжувати не до кінця відбуте покарання ще з 1944 року. Сидів у Дубровному ВТТ Мордовської АРСР (росія). На волю вийшов 28 січня 1966 року.
Повернувся в рідне село Борочиче, одружився. У сім'ї народилися дві доньки. Однак постійно був під наглядом органів КДБ. Працював шофером самоскида в радгоспі Горохівського цукрокомбінату. У 1977-му за сфабрикованою справою про нібито приписки кілометражу, а насправді за листування з поетом-шістдесятником Іваном Світличним, Мелетія Семенюка засудили втретє засудили, цього разу на 5 років.
Вийшовши на волю у 1982 році. У 1988-му вступив в Українську Гельсінську спілку. У вересні 1990 року організував і очолив Братство вояків ОУН і УПА Волинського краю ім. Клима Савура.
До останніх днів відновлював місця поховань членів ОУН і УПА у Волинській, Рівненській, Житомирській областях, на Холмщині.
Помер 7 жовтня 2004 року в Луцьку, похований у рідному селі.
У 2020 році Національна комісія з реабілітації визнала Мелетія Семенюка повністю реабілітованим.
Зараз також читають: Волинян кличуть відзначити знакову дату біля Загорівського монастиря.
