Вранці 1 травня менше сотні лучан, переважно похилого віку, прийшли до входу в Центральний парк імені Лесі Українки на мітинг з нагоди Міжнародного дня солідарності трудящих...
Володимир ЛИС
Вранці 1 травня менше сотні лучан, переважно похилого віку, прийшли до входу в Центральний парк імені Лесі Українки на мітинг з нагоди Міжнародного дня солідарності трудящих. Тут все було, як в “старі добрі часи” — червоні прапори і червоні транспаранти, на одному з яких великий напис: “За Вітчизну, за народ, за Симоненка!”. Мабуть, найкраще висловив настрій присутніх голова обласної ради ветеранів Микола Капітоненко, який почав свій виступ словами: — Я сьогодні прокинувся о шостій годині ранку, чекав, що почую пісню “Утро красіт нєжним цвєтом стєни древнєго Кремля”, але так і не почув. У виступах першого секретаря Луцького міськкому КПУ Петра Бреля, першого секретаря обкому КПУ, народного депутата України Станіслава Пхиденка, голови обласного відділення Всеукраїнського союзу робітників Володимира Горбика, голови облвідділення ВО “Жінки за майбутнє дітей України” Ганни Гончарук, комуніста Анатолія Блінова переважали критика дій уряду, Національного банку України, похвала комуністам, ветеранські проблеми. Вислови “нафтогазова принцеса”, “оранжисти”, “пособніки олігархов”, “команда помаранчевих дилетантів”, “разрушілі велікую страну” та їм подібні промовисто говорять самі за себе. Протестували виступаючі і проти очікуваного включення ветеранів УПА до складу делегації на поїздку до Києва на святкування 60-річчя Перемоги. Окремо, вже на другий день Пасхи, на тому ж місці провели свій мітинг луцькі соціалісти. Тут настрій і тональність виступів були інші. Перший секретар Луцького міськкому СПУ Ростислав Чапюк проводив аналогії між святом Пасхи і святом праці і весни, нагадав, що в Україну традиція відзначати Перше травня прийшла не з Москви, а “революційного червоного Львова”, позитивно оцінив дії уряду, зокрема міністрів-соціалістів. Хоча й критикував заяви Анатолія Кінаха і Олександра Зінченка щодо конституційної реформи, які, за його словами, “з крапки хочуть зробити кому”. Ростислав Степанович заявив також, що “до Луцька не дійшла помаранчева революція”, продемонструвавши це прикладами дій міської влади. Народний депутат України Євген Кирильчук назвав корупцію, яка роз’їдає українське суспільство, чумою, і констатував, що “хворобу зупинили, а треба вилікувати”. Труднощі з м’ясом — це наслідок минулорічної політики старого уряду, коли масово вирізалася худоба, а нових корів неможливо виростити за два-три місяці. Отож, на його думку, луцькі есдеки, які недавно пікетували облдержадміністрацію, протестуючи проти цін на м’ясо, по суті, протестували проти політики своєї ж, донедавна правлячої партії. Досі в Україні діють відпрацьовані схеми проникнення контрабанди, але вже за ці місяці 20 відсотків економіки України з 60 виведено з тіні. Про важливість забезпечення прав українців, котрі працюють за кордоном, говорив юрист громадського об’єднання “Волинські перспективи” Іван Місюк. Після соціалістичного мітингу відбувся і концерт, на якому виступали переважно юні таланти з луцьких університетів і шкіл.
