Курси НБУ $ 44.78 € 51.94

КОЛИ Ж НАРЕШТІ ПОПЛАВАЄМО У БАСЕЙНІ «КОЛОС»?

Ні в області, ні в Луцьку не знайшлося грошей на ремонт і утримання плавального басейну “Колос” . За цей час спортивна споруда була доведена до жалюгідного стану і продана приватним особам...

Олександр НАГОРНИЙ

Пенсіонер Василь Дружук, який колись був директором плавального басейну «Колос» в Луцьку, повідав сумну історію знищення цієї спортивної споруди: «30 травня 2001 року постановою міськсанепідстанції плавальний басейн «Колос» був закритий у зв’язку з необхідністю його ремонту, оскільки далі експлуатувати його було неможливо. Через відсутність коштів у власників басейну (Федерації профспілок області) 19 лютого 2002 року обласна рада передала споруду у спільну власність територіальних громад сіл, селищ та міст області. Проте й надалі
Ні в області, ні в Луцьку не знайшлося грошей на ремонт і утримання плавального басейну. За цей час спортивна споруда була доведена до жалюгідного стану і продана приватним особам. І нині тут, як кажуть, ще й кіт не валявся. Батьків дітей, які проживають у цьому районі, молодь та багатьох любителів оздоровчого процесу цікавить його подальша доля. Я теж хотів би знати строки відновлення роботи комплексу та хто винен в його повній руйнації».
На друге запитання пана Дружука легше всього відповісти: винних осіб ніколи не буде встановлено. За останні роки розвалилося безліч споруд, розкрадено, розграбовано майна на мільйони гривень, доведено до банкрутства тисячі підприємств... Чи ж десь знайшли винуватців цього руйнівного процесу? Кажуть, що це об’єктивний процес зміни власників. Так легше і простіше пояснити і виправдати безалаберщину.
То що вже вести мову про втрату якогось плавального басейну, коли гинули потужні підприємства? Хоча в Луцьку не густо плавальних басейнів. Це не якесь там фінське місто, де їх десятки, а то й сотні (не саун, як ми звикли вважати, а повноцінних з плавальними доріжками басейнів).
Але гляньмо на строки: в 1989 році оздоровчий комплекс ввели в експлуатацію, а вже на початку 1991 йому потрібний був капітальний ремонт. Головний державний санітарний лікар м. Луцька тоді повідомляв про необхідність заміни водопровідних, каналізаційних труб, сантехнічного обладнання. В документі записано: «Облицювальна плитка відпала великими ділянками (!), що може призвести до травми відвідувачів» і т.д.
Кажуть, що вже через три місяці після здачі приміщення завалилася долівка в багатьох місцях і душові провалились під землею. Такий ефект аврального будівництва — нерідко здачу в експлуатацію приурочували під визначні дати.
І все ж на початку його функціонування складалося наче все непогано. Комплекс працював навіть на госпрозрахунку, що тоді було рідкістю. Чотири плавальні доріжки, сауна давали радість тисячам молодих лучан. Вони були доступні за ціною. Тільки, на жаль, недовго.
Ну, а що було далі — годі й розповідати. Розбили вікна, в середині облаштувалися бомжі, хулігани і т.д. Після 1991 року владі було не до басейнів. Погляди усіх були ласо звернені на західний кордон, куди везли всіляке добро для збуту.
Про басейн згадали пізніше. Була навіть прийнята постанова Кабміном від 18.01.2003 року «Про утворення центрів фізичного здоров’я «Спорт для всіх» в м. Луцьку». Після того народний депутат України Євген Кирильчук повідомляв у депутатському запиті до Януковича, що «трирічне зволікання з ремонтом басейну «Колос» обурює населення, рік тому вистачило б 30—40 тисяч гривень для відновлення центру здоров’я, тепер необхідно вдвічі більше».
У безплідному листуванні були задіяні віце-прем’єр Табачник, Голова Верховної ради, місцеві керівники. Ніхто — ні міська рада, ні інші владні інституції не бажали його доводити до ладу. Ось якби хтось відремонтував за бюджетні кошти...
І ось, нарешті, цілком очікуваний фінал: згідно з рішенням обласної ради було проведено аукціон по продажу басейну «Колос». Переможцем серед двох покупців стало приватне підприємство «Ра-500—Луцьк» в особі Шевцової Ольги Іванівни. Ціна за спортивну споруду — 125800 гривень. Покупець зобов’язався використовувати об’єкт за його цільовим призначенням з умовою збереження фізкультурно-оздоровчого профілю діяльності, що дуже важливо. А ось що сказано в офіційному документі за підписом голови обласної ради Василя Дмитрука:
«Станом на 1 лютого 2005 року приватним підприємством «Ра-500—Луцьк» виготовлено кошторис на ремонт приміщення плавального басейну. За повідомленням власників плавальний басейн «Колос» зможе відновити своє функціонування із збереженням профілю діяльності до кінця 2005 року».
Нам залишилося лише уточнити у представника власників Ольги Шевцової, наскільки реальні ці обіцянки. Ось що вона сказала:
— Я вважаю, що так і буде. Зараз виготовляється інститутом проект реконструкції оздоровчого закладу. Знаєте, що в нас узгодження документації у різних інстанціях проходить непросто. Тому й затримка. Передбачається, що тут буде дитячий басейн, тренажери, інше обладнання. Власники оздоровчого центру мешкатимуть у нашому місті і все зроблять для лучан.
Звісно, можна потішитись, що хоч те, що залишилось від «Колосу», буде використано для фізкультурно-оздоровчих потреб людей. Інша справа, що всі розуміють — це не благодійницька акція, в будівництво будуть вкладені значні кошти. І чи водні оздоровчі процедури, тренування будуть доступні (по кишені) багатьом лучанам та їх дітям?
Telegram Channel