У храмі на честь Волинської ікони Божої Матері міста Луцька відзначили престольне свято
Волинська ікона Божої Матері є найбільшою православною святинею Луцька. Її написання пов’язують із заснуванням у місті єпископської кафедри. Це сталося за князювання сина князя Данила Галицького Мстислава Даниловича, який також обрав Луцьк із його укріпленим замком за свою резиденцію в 1289 році
13 липня, у день коли Православна Церква вшановує Волинську ікону Божої Матері, повідомляє Волинська єпархія УПЦ (МП) однойменний храм, що по вулиці Львівській у місті Луцьку, був вщент заповнений духовенством та віруючими людьми, які зібрались аби відзначити престольне свято. З нагоди вшанування Божої Матері, явленої у іконі Волинської, в храмі на честь цього образу було звершено Божественну літургію, яку очолив секретар Волинської єпархії УПЦ протоієрей Миколай Бондарук у співслужінні з настоятелем храму протоієреєм Олександром Богдановим та гостями у священному сані. Богослужіння своїм співом прикрашав місцевий хор під керівництвом Володимира Володимировича Гнатюка.
Завдячуючи невтомній роботі настоятеля та активних прихожан, храм на честь Волинської ікони Божої Матері за нетривалий час став окрасою міста Луцька.
Опісля відправи секретар Волинської єпархії протоієрей Миколай Бондарук привітав настоятеля і парафіян з престольним святом, відзначивши їхню кропітку працю. Завдячуючи невтомній роботі настоятеля та активних прихожан, храм на честь Волинської ікони Божої Матері за нетривалий час став окрасою міста Луцька. У свою чергу отець Олександр подякував усім присутнім за радість спільної молитви та розділене свято.
Завершилось Богослужіння традиційною хресною ходою та приємними частуваннями для гостей.
Волинська ікона Божої Матері є найбільшою православною святинею Луцька. Її написання пов’язують із заснуванням у місті єпископської кафедри. Це сталося за князювання сина князя Данила Галицького Мстислава Даниловича, який також обрав Луцьк із його укріпленим замком за свою резиденцію в 1289 році. Монголо-татарам так і не вдалося встановити повністю свого контролю над Галицько-Волинською землею, і це був єдиний край Русі, який фактично був незалежний від ординських завойовників. Цю ласку Божу люди пов’язували з тим, що їхні постійні молитви були почуті. Невдовзі, після змалювання ікони і поміщення її в замковій церкві, Богородицю найменували покровителькою Волинської землі, а її ікону проголосили чудотворною.
На початку 60-х років минулого століття атеїстичним «дослідниками» ікона була вилучена з храму і донині перебуває у Національному музеї образотворчого мистецтва у Києві.
Перебував образ спочатку у кафедральному соборі святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова у Луцькому замку, а потім – у Свято-Покровській церкві Луцька (нині кафедральний храм Волинської єпархії).
На початку 60-х років минулого століття атеїстичним «дослідниками» ікона була вилучена з храму і донині перебуває у Національному музеї образотворчого мистецтва у Києві. У 2013 році з нагоди 1025-річчя Хрещення Київської Русі, з благословення Предстоятеля УПЦ, блаженної пам’яті, Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, був змальований точний список ікони, який було подаровано Волинській єпархії. Нині він перебуває у луцькому тимчасовому храмі Всіх святих Землі Волинської, отож має стати святинею кафедрального собору на честь усіх Волинських святих, який нині зводиться.
