Багно звичайне на Поліссі називають «головоломом» через різкий ефірний аромат.
У Нацпарку на Волині показали «головоломом» та релікти льодовикової епохи
Науковим відділом Національного природного парку «Прип’ять – Стохід» у межах інвентаризації флори болотних екосистем проведено черговий етап сезонного фенологічного моніторингу
За результатами польових досліджень зафіксовано активну репродуктивну фазу низки оліготрофних та мезотрофних видів.
Зокрема, відмічено масове цвітіння андромеди багатолистої Andromeda polifolia, лохини (буяхи) Vaccinium uliginosum, багна звичайного Rhododendron tomentosum.
У популяціях пухівки піхвової Eriophorum vaginatum зафіксовано перехід до фази дозрівання насіння.
Водночас відмічено початок фази бутонізації у журавлини болотяної Vaccinium oxycoccos, що дозволяє прогнозувати терміни майбутнього цвітіння та загальну динаміку продуктивності ягідників, інформує пресслужба Національного природного парку «Прип’ять – Стохід».
Цікаві факти про флору наших боліт:
Пухівка піхвова – разом із мохами вона роками формує специфічний мікрорельєф болота – купинки. Її білі пухнасті «шапки» – це не квіти, а пристосування для поширення насіння вітром (вітрогонії).
Спроби робити з цих волосків нитки чи замінник вати колись зазнали невдачі через їхню надмірну крихкість.
Андромеда багатолиста – релікт льодовикової епохи на Волині. Рослина виживає в умовах «фізіологічної сухості» болота (коли холодна й кисла вода погано вбирається корінням).
Щоб не втрачати вологу, краї її листя загорнуті донизу, а низ покритий восковим нальотом. Через вміст глікозиду вона є отруйною для тварин.
Через вміст глікозиду Андромеда багатолиста є отруйною для тварин.
Багно звичайне – на Поліссі його називають «головоломом» через різкий ефірний аромат. У спеку масове цвітіння виділяє стільки фітонцидів, що у людини на болоті може розболітися голова.
Водночас це потужний природний антисептик та інсектицид, яким раніше відлякували міль.
Лохина та журавлина болотяна – ягідники родини Вересових живуть на бідному торфі завдяки мікоризі – симбіозу з підземними грибами, які допомагають корінню засвоювати азот і фосфор.
Поточна бутонізація журавлини та цвітіння лохини є критичними: за відсутності пізніх заморозків фауна парку отримає багатий урожай ягід.
Зараз також читають: За кожен день на Світязі відпочивальник тепер заплатить за туристичний збір майже у 4 рази більше, ніж торік.
