Українським аграріям доведеться обробляти поля пестицидами 70-х років?

А це нашкодить навколишньому середовищу, людям й знизить конкурентоспроможність нашої продукції на зовнішніх ринках. Нині у світі впроваджують нову технологію засобів захисту рослин, комбінуючи хімічні та біологічні речовини. Вони повинні мінімізувати негативний вплив на природу, резистентність до хвороб і шкідників, а  ще поліпшити захисну дію препарату. Новітні ЗЗР мають набагато менші норми використання на гектар – 0,1-0,01 л, а у нас – до 6 л/га. Наслідок – більше токсичної речовини потрапляє у природу.

Проте застосовувати інновації в нашій країні поки що не вдається. Надходження таких пестицидів гальмує законодавство, яке унеможливлює ввезення незареєстрованих у країні-виробнику засобів захисту рослин. Препарати забороняють доставляти в Україну для проведення державних випробувань. Це блокує їхню подальшу реєстрацію та використання.

Поки що в Україні можна зареєструвати новий препарат на 2-3 роки пізніше, ніж у Європейському Союзі.

Ситуація унеможливлює конкуренцію на ринку й зупиняє розвиток вітчизняної науки в цій галузі.

Ще у 2017 році до Верховної Ради було подано законопроект № 6606, що має вирішити проблему. Проте його і досі не розглянули в сесійній залі. «Постійне використання одних і тих самих препаратів спричиняє резистентність шкодочинних організмів до препаратів і зменшує їх ефективність. Із часом треба змінювати діючу речовину, комбінувати захист, щоб зберегти врожайність», — зазначає Олександр Гірман, головний агроном агрохолдингу ІМК.

Олександр Кравчук, заступник директора Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя додає, що не знає жодної іншої країни, в якій би діяли такі обмеження. Поки що в Україні можна зареєструвати новий препарат на 2-3 роки пізніше, ніж у Європейському Союзі.