Родинний пом’яник Гаврилюків.
Волинський науковець зберігає столітній пом’яник
Пом’яник родини Гаврилюків має близько ста років
Пом’яник – це невелика книжечка, куди вписували живих родичів для молитви за здоров’я та померлих для поминання.
З часом пом’яники можуть ставати цікавим історичним джерелом. Хорошим прикладом є "Пом’яник Луцького Хрестовоздвиженського братства від року 1618", перевиданий у 2000 році в Луцьку.
Доцент кафедри нової та новітньої історії України Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, кандидат історичних наук Олександр Гаврилюк зберігає давній родинний пом’яник, якому близько ста років.
У невеликій книжечці, виданій 1913 року на першій сторінці зазначено власника: "Д. Лютки Никифора Гаврилюка".
У невеликій книжечці, виданій 1913 року на першій сторінці зазначено власника: "Д. Лютки Никифора Гаврилюка". Це дід волинського науковця, який походить з села Лютка Старовижівського району.
Усього в пом’янику вписано 57 імен для поминання померлих (деякі чомусь перекреслені).
– На жаль, уже не всіх предків я знаю. Треба проводити дослідження, аби з’ясувати родинні зв’язки, – розповів Олександр Никифорович. – У книжку вписаний мій дід Никифор Терентійович, баба Улита Павлівна, дядько Макар, тітка Ганна.
Унікальна пам’ятка є родинною реліквією сім’ї Світлани та Олександра Гаврилюків.
