60 РОКІВ ПІСЛЯ ВІЙНИ: на маленьких плечах дідусь доніс до внучки ордени і медалі

Мій дідусь, інвалід І групи Великої Вітчизняної війни Петро Попічко, народився 29 червня 1924 року у селі Вербка Ковельського району. Закінчив сім класів польської школи, потім навчався на електрика в училищі.
У війну призвали на І Прибалтійський фронт. За визволення міста Шауляя отримав подяку від Сталіна.
Після війни працював у Ковельському вагонному депо, здобув спеціальну освіту у технікумі в Глухові Сумської області, щоб стати професійним електриком.
З майбутньою дружиною доля звела його по телефону. Вона працювала телефоністкою залізничного зв’язку. Прожили у любові і злагоді 55 років, мають сина і доньку, четверо онуків і двох правнуків. Хіба треба більшого щастя на світі!
Тетяна МЕДВЕДЄВА.
м. Ковель.