ЧОМУ ВЛОДЗІМЄЖ ЦІМОШЕВИЧ ПРИЇХАВ ДО ЛУЦЬКА З МАМОЮ?

Валентина ШТИНЬКО

Як ми уже повідомляли, в Луцьку було підписано заяву про створення Асамблеї Верховної Ради України, сейму Литовської Республіки, сейму та сенату Республіки Польща. Від польської сторони її підписав маршалок сейму Влодзімєж Цімошевич, якого з Волинню, як з’ясувалося, пов’язує родинне коріння.

Влодзімєж Цімошевич народився 13 вересня 1950 року у Варшаві, закінчив юридичний факультет Варшавського університету, доктор права. Був депутатом сейму, його віце-головою, віце-прем’єром і міністром юстиції, а з лютого 1996 по жовтень 1997 року — прем’єром Польщі. З листопада 2001 року працював міністром закордонних справ в уряді Лєшека Міллєра, а потім — в уряді Марека Бєлки. З 1999 року Цімошевич — член “Союзу лівих демократичних сил”. 5 січня нинішнього року замінив на посаді глави сейму Республіки Польща Юзефа Олекси, котрий подав у відставку.
Влодзімєж Цімошевич погодився дати бліц-інтерв’ю для нашої газети.
— Пане маршалок, з Волинню вас пов’язує родинне коріння. Нашим читачам буде цікаво довідатися про це докладніше.
— Родина моєї мами, Терези Цімошевич з дому Малиновських, походить із села Жабка, недалеко від Луцька. Моя мама у 1944 році вступила у Житомирі до польського війська й відтоді ніколи більше тут не була. А пізніше, після всіх репатріацій, повоєнних змін кордонів решта моєї родини також перебралася до Польщі. Сталося так, що ніхто з моїх кревних за тих понад 50 років не приїжджав на Волинь. Мені вдалося десять літ тому побувати тут, побачити місце, де стояв дім моїх предків.
То завжди було мрією моєї мами — щоб приїхати сюди. А тут так щасливо склалося, що зустріч керівників парламентів вирішено було провести в Луцьку. І то для мене стало чудовою нагодою, щоб здійснилося мамине бажання. Доки ми займалися справами, вона оглядала Луцьк, а тепер ми разом поїдемо в Жабку.
— Чого, на ваш погляд, можна чекати від новоствореної Асамблеї, як вона працюватиме?
— Принципи діяльності визначить статут, який буде прийнятий на установчій сесії, що відбудеться в Києві. Загалом, це консультативна інституція, яка стане формою співробітництва парламентарів трьох держав із розгляду питань, які становлять взаємний інтерес, з тим, щоб виробити спільні висновки та рекомендації. А таких питань чимало. Українці, вочевидь, зацікавлені у контактах із різними європейськими інституціями. Асамблея створить умови, щоб Україна мала ще один шлях для співпраці з європейською спільнотою. Але слід налаштуватися на те, щоб сформувати список першочергових проблем, відпрацювати форми їх вирішення і виносити ці питання на міжнародні конференції, семінари, депутатські зібрання.
Нам би хотілося, щоб ця Асамблея стала чимось більшим, ніж просто символом. Зокрема, міжпарламентською інституцією. Це дало б змогу відпрацювати наші потенційні можливості спільного просування України в Європу. Найважливіше, щоб ми не обмежилися деклараціями, щоб це не було лише політичною акцією, а мало конкретні практичні результати.