Віддати шану митцеві та провести його в останню дорогу прийшли рідні, близькі, друзі, колеги, представники творчої спільноти та громадськості.

У церемонії прощання взяв участь секретар Луцької міської ради Андрій Разумовський, інформує міська рада.

Йосипа Струцюка не стало на 93-му році життя. Він присвятив себе українському слову, національній культурі та збереженню історичної пам’яті нашого народу.

 Митець залишив по собі вагомий творчий спадок — понад 60 поетичних, прозових і драматичних видань, численні публіцистичні праці та кінострічки. Він також збирав і впорядковував народні пісні Холмщини й Підляшшя. Його творчість була нерозривно пов’язана з долею рідної землі, її історією та незламністю українського народу.

Значну частину свого життя Йосип Георгійович присвятив Волині та Луцьку. Працював у музейних установах і журналістиці, розвивав аматорське кіномистецтво, підтримував молодих літераторів, невтомно популяризував українську культуру. Його багаторічна творча та громадська діяльність стала вагомим внеском у культурне життя нашого краю.

У 2011 році за активну громадянську позицію, самовіддану творчу працю, вагомий особистий внесок у літературно-мистецьке життя міста та розвиток національної культури Йосипу Струцюку було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Луцька».

Ті, хто знав Йосипа Георгійовича, згадують його не лише як талановитого митця, а й як людину високих моральних принципів, тонкого відчуття справедливості та великої любові до України.

 Поетеса, заслужена вчителька України, громадська діячка Ніна Горик згадує письменника як людину, яка вирізнялася делікатністю, мудрістю та принциповістю:

«Він був надзвичайно делікатним у своїх висловлюваннях. Навіть у своїй гостроті вмів сказати виважено, глибоко про найважливіші речі і ніколи не поступався своїми принципами. Він для мене як крислатий дуб, з великою кроною його творчих надбань.
Стільки, скільки зробив для Луцька, Волині, України, нашої культури Йосип Георгійович, таких постатей на Волині небагато. Він був постаттю, яка творила не тільки літературу, а й торкалася своїм талантом кінематографії, збирала пісні Холмщини. Саме він зі своїми побратимами запровадив свято «Ти не згасла, зоре ясна» та став автором і упорядником однойменного етнографічного пісенного збірника.
Йосип Струцюк був драматургом, його твори входили до репертуару Волинського обласного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка. Він створив десятки пісень, серед найвідоміших — «Нас весна не там зустріла». Писав для дорослих і дітей, створював римовані вірші та верлібри, показував приклад творчого експериментаторства. Він умів не боятися ні змісту, ні форми, стояв на чолі однієї з найпотужніших літературних студій «Лесин кадуб».
Впевнена, що сьогодні вічну пам’ять виспівує йому уся велика всеукраїнська мистецька громада».

Особливе місце у житті письменника посідала робота з дітьми та молоддю. Він підтримував юних творчих особистостей, допомагав розвивати дитячу студію «Боривітер», долучався до зустрічей, працював над фільмами та писав твори для юних читачів.

Про це розповіла керівниця гуртків, методистка Центру національно-патріотичного виховання, керівниця дитячої студії «Боривітер» Марія Лукашевич:

 «Я долю сам собі нарік: доки живу і дишу доки — лишусь співцем міленьких рік і вселюдських страждань глибоких» — це було його кредо по життю, творчості.
Йосип Струцюк багато допоміг нам у дитячій студії «Боривітер», Центрі національно-патріотичного виховання, брав участь у зустрічах, допомагав із фільмами, багато писав для дітей.
Він написав сотні пісень і казав про них так: «Якщо хоч про одну пісню скажуть, що автор не Струцюк, а це — народна пісня, то я досяг своєї мети, це вже успіх».

 Культурна діячка Ніна Бочарова також поділилася спогадами: «Він був дуже людяним, мав загострене почуття справедливості. Інтелігент, який мав українську шляхетність».

Відхід Йосипа Струцюка — непоправна втрата для Волині та всієї України. Його творчість, життєва мудрість, відданість українському слову та незламна громадянська позиція назавжди залишаться частиною культурної історії нашого краю.

Луцька міська рада висловлює щирі співчуття рідним, близьким, друзям, колегам і всім, хто знав та шанував Йосипа Георгійовича.

Світла пам’ять!