Для волинян Легіоново – місто символічне. Під час Першої світової війни на території теперішнього Маневицького району квартирувалися усі три бригади Легіонів польських, які були на той час...
Ярослав ГАВРИЛЮК
Після вступу до Євросоюзу Польща значно активізувала партнерські стосунки з Україною. З легкої руки Генерального консула РП в Луцьку Войцеха Галонзки, який торік офіційно побував у Ковелі на святкуванні Дня міста, ковельчани отримали ще одного польського партнера – місто Легіоново, що знаходиться у 23-х кілометрах на північ від Варшави.
Для волинян Легіоново – місто символічне. Під час Першої світової війни на території теперішнього Маневицького району квартирувалися усі три бригади Легіонів польських, які були на той час. За час позиційних боїв вони побудували військові поселення, кожне з яких отримало свою назву, а одне з них, де розташовувався штаб командування легіонів, називалося Легіоново. Після війни підрозділи легіонерів перебазувалися у передмістя Варшави – Яблонна. У 1919 році командир четвертого полку Легіонів генерал Болеслав Роя запропонував назвати це містечко на честь отого волинського військового поселення – Легіоново. Виявляється, що в своїй історії Ковель і Легіоново мають ще й спільну залізницю. На початку 70-х років ХІХ століття в царській імперії було збудовано колію, що з’єднала три російських фортеці (у тому числі й Варшаву) для транспортування подільського збіжжя до балтійських морських портів. Яблонна, тобто теперішнє Легіоново, була однією з 23-х станцій на всьому величезному відрізку залізниці – від містечка Млави, що між Варшавою та Ольштином, аж до кінцевої зупинки – Ковеля. До речі, у Варшаві неподалік цитаделі було побудовано вокзал, який назвали “Ковельський”, а на правобережній стороні польської столиці – Празі, до наших днів є вулиця Ковельська, котра тягнеться вздовж цієї самої царської залізничної колії. Для підписання угоди про співробітництво з польським містом у Легіоново з офіційним візитом побувала ковельська делегація на чолі з міським головою Ярославом Шевчуком. У Холмі ковельчан, як завжди, дуже тепло зустрічав директор крайового секретаріату Єврорегіону “Буг” Анджей Вавринюк. Розмова стосувалася того, що одна дитина з Ковеля потребує негайного хірургічного втручання на серце і Анджей зробив все можливе, аби вона спочатку пройшла необхідне обстеження у кардіологічному центрі імені Іоанна Павла ІІ у Замості. Завжди багатий на цікаві ідеї та проекти, Анджей Вавринюк сказав, що у Холмі не навчають на фельдшерів, а тому запропонував Ярославу Шевчуку посприяти в тому, щоб направити хоча б двох студентів з Холма на навчання до Ковельського медичного училища, де такий фах можна здобути, а у Польщі могли б вчитися студенти з Ковеля. Будівництвом у Ковелі парку відпочинку на березі Турії, де вже встановлено пам’ятник Тарасу Шевченку, зацікавився відомий бізнесмен Станіслав Адаміак, котрий за деякими даними входить до числа трьохсот найбагатших людей Польщі і є президентом спілки акціонерів “ZOMAR”. У самому центрі Любліна він має тризірковий готель “Європа”, де й відбулася його зустріч із ковельською делегацією. Дуже сподобалась пану Адаміаку ідея створення у парку люблінської алеї добросусідства. Пообіцяв бізнесмен також посприяти в організації спільного пленера українських та польських скульпторів, роботи яких мають прикрасити паркову зону. Також у Любліні ковельчани спілкувалися із Генеральним консулом України Іваном Грицаком. Легіоново зустріло посланців з міста залізничників проливним дощем. Але кажуть, що дощ – це добра прикмета для тих, хто їде у дорогу або робить якісь значні справи. - Ми ще не маємо міст-побратимів, тому досвід співпраці між Ковелем і Холмом стане для нас важливим містком до партнерства з вами, – сказав на урочистостях з нагоди підписання договору про співробітництво з волинським містом президент Легіоново Роман Смогожєвські. – Особливо тісних стосунків потребує наша молодь, яка не носить в собі ніяких історичних упереджень, і це – добре, адже молоді люди – майбутнє країн. Тут буде доречно згадати, що під час помаранчевої революції керівники Легіоново направили Ярославу Шевчуку телеграму, в якій висловили щиру підтримку ковельській громаді та в цілому народу України щодо прагнення до свободи, демократизації суспільного життя та побажали, аби воно увінчалось успіхом. Ковель – Легіоново (Польща).
