Від скромного учительського інституту до сучасного класичного університету пройшов шлях за 65 років ВДУ імені Лесі Українки...
Володимир ЛИС
Від скромного учительського інституту до сучасного класичного університету пройшов шлях за 65 років ВДУ імені Лесі Українки.
135 студентів, два факультети, єдине маленьке приміщення, в якому й навчалися, і жили викладачі та студенти — таким був Луцький учительський інститут далекої вже весни 1940 року. Понад 12 тисяч студентів, котрі здобувають дипломи бакалавра, спеціаліста, магістра, три інститути, 15 факультетів, 69 кафедр, на яких працюють 646 викладачів, в тому числі 41 професор, 14 дійсних членів та членів-кореспондентів галузевих вітчизняних та зарубіжних академій наук — такий Волинський державний університет імені Лесі Українки зразка весни 2005 року. Ці дані з гордістю наводилися на урочистостях з нагоди 65-річчя вузу, які відбулися у Палаці культури університету. А з вуст ведучої урочистого дійства Світлани Кресак, виступаючих поставали етапи народження й розвитку спочатку учительського, з 1951 року — педагогічного інституту, а з 1993 року — Волинського держуніверситету. З теплотою згадували керівників вузу різних часів — Івана Сокура, Івана Білого, Миколу Бабляка, Павла Денисовця, Дмитра Цимбалюка (він його очолював цілих два десятиліття), Михайла Касьянова, Нестора Бурчака, першого ректора ВДУ Анатолія Свідзинського. А професори Богдан Заброварний, якому випало працювати останнім ректором педінституту, і Іван Олексеюк, останній по часу ректор університету, були запрошені на сцену й поділилися своїми схвильованими спогадами. Сказав своє слово і нинішній в.о. ректора професор Ігор Коцан. Він, зокрема, запевнив, що університет продовжуватиме славні традиції, які були закладені всіма поколіннями вчених, котрі працювали в університеті. — Я себе відношу до людей, які завжди вважатимуть себе студентами Волинського державного університету, — сказав голова обласної держадміністрації Володимир Бондар. — Я бачу тут багато очей, які бачив ще зі студентської лави, людей, з котрими підтримував і підтримую дружні стосунки. Я переконаний, що наш університет завжди буде флагманом вищої освіти на Волині. Я поступив ще в Луцький педінститут, і всі ми жили єдиною мрією — щоб у нас був університет. Радий, що долучився до зростання університету, становлення його як потужного навчального закладу. — Щойно на імпровізованій прес-конференції мене запитали, що для мене є цей університет, — сказав у своєму виступі голова обласної ради Василь Дмитрук. — Я відповів, що він для мене є рідним, бо він Волинський, є рідним, бо тут навчалися і старший, і молодший сини, які доволі успішно працюють на рідній Волині, що це й шлях області, 65-річний ювілей якої святкували нещодавно, і внесок у розвиток якої випускників педінституту й університету ми відзначали. Володимир Бондар, Василь Дмитрук і перший заступник міського голови Луцька Святослав Кравчук вручили ряду викладачів вузу-ювіляру почесні грамоти, грамоти, подяки облдержадміністрації, обласної і Луцької міської рад. Начальник управління освіти і науки облдержадміністрації Михайло Попович, до речі, також випускник цього вищого навчального закладу, вручив нагороди від імені міністра освіти й науки України та обласного управління, а в.о. ректора Ігор Коцан і вчений секретар університету Марія Моклиця — знаки «Почесний професор», «Заслужений професор», «До 65-ліття ВДУ». Завершило урочистості хвилююче слово-спогад, водночас звернуте до теперішнього і майбутнього поколінь університету, голови ради ветеранів ВДУ професора Вадима Кудя, який віддав роботі у вузі понад півстоліття. Наостанок же присутніх порадували своєю майстерністю студенти й викладачі Інституту мистецтв університету: вони дали великий змістовний концерт, який вела заслужена артистка України Лариса Мікоян.
