Два роки тому Галина і Володимир Радіо з нетерпінням чекали появи на світ своєї першої внучки. Тоді ніхто й не передчував, що народження такої довгоочікуваної дитини перетвориться на трагедію…
Два роки тому Галина і Володимир Радіо з нетерпінням чекали появи на світ своєї першої внучки. Їхня донька Ліля і зять Юрій працювали лікарями в Херсоні, а народжувати молода мама вирішила біля батьків, в райцентрі Березне на Рівненщині. Тоді ніхто й не передчував, що народження такої довгоочікуваної дитини перетвориться на трагедію.
Вікторія ЛЕВЧУК
Вагітність у Лілі проходила без ускладнень, і коли прийшов час пологів, Ліля спокійно довірилася березнівським лікарям. – Ми відвезли Лілю в пологовий будинок уночі, – пригадує Галина Радіо, яка працює медсестрою в районній лікарні, – тоді ще чергувала моя знайома акушерка, яка сказала, що я спокійно можу йти додому, оскільки Ліля до ранку ще народжувати не буде. А в той час Ліля Спіріна божеволіла від нестерпного болю. Закусивши губу, Ліля намагалася мовчки переносити страждання, адже вона сама лікар, їй незручно здіймати галас. Черговий лікар, відпочиваючи від операції, давав призначення акушерці, навіть не оглядаючи породіллю. – Лише потім лікарська комісія встановить, що була обрана неправильна тактика ведення пологів, – говорить Галина Радіо. – У Лілі була слабка родова діяльність, а їй почали пізно стимулювати пологи. Крім того, при високому надриві плідного міхура їй кололи препарати, що скорочують матку. Простіше кажучи, матка скорочувалася і здавлювала дитину, яка не могла вийти через те, що стінки плідного міхура були дуже міцними. Якби лікар вчасно оглянув Лілю і провів розкриття плідного міхура, може і не сталося б трагедії. – Після дзвінка про народження внучки радісно поспішаю в пологовий будинок і застаю дитинча в кувезі, – розповідає Володимир Радіо. – Ніхто з лікарів толком не міг мені нічого пояснити. Дівчинку відправили в обласну лікарню, і тільки через місяць онучка повернулася додому. Інвалідом... – Словами не передати, яка це була для нас трагедія, – говорить Галина Радіо, – адже за всіма прогнозами у нас повинна була народитися здорова внучка. Ми її так чекали, адже вона в нас перша… Маленька Вікторія, одержавши при пологах черепно-мозкову травму, стала інвалідом дитинства. У неї тяжка форма ДЦП, тетрапарез. У два роки і чотири місяці дівчинка слабо тримає голову, не сидить, не ходить, не розмовляє. Дівчинка не впізнає рідних і майже увесь час тихо сидить на дивані. – Це ж яка б нам зараз потіха була, – зітхає бабуся, притискаючи до серця маленьку дівчинку, – мені й донині болять слова, сказані донькою: «Чи дочекаюся я коли-небудь, що Віка назве мене мамою?». Молода родина звернулася зі скаргою на непрофесійні дії медиків в обласне управління охорони здоров’я. Службове розслідування підтвердило: застосована тактика ведення пологів привела до ускладнень, що стали причиною травми новонародженої дитини. У довідці про результати службового розслідування зазначено 8 помилок ведення пологів! Цього року районний суд міста Березно за позовом Лілії Спіріної ухвалив: з центральної районної лікарні стягнути 2422 гривні за заподіяну матеріальну шкоду і 7 тисяч гривень за моральний збиток. Дивно, але представники відповідача так і не визнали провини медиків. А молода родина Лілії і Юрія, не витримавши випробувань, розпалася. Маленьку Віку нині виховують бабуся і дідусь.
