Ці книги ще навіть не «виросли»

Як розповідає портал Читомо, книгу письменниця передасть Бібліотеці майбутнього в травні. Шотландська художниця Кеті Патерсон, яка започаткувала проект, зазначає, що Хан Ган змушує читачів сумніватися в людстві, але в той же час вірити в людську гідність; Патерсон впевнена, що дерева надійно збережуть почуття письменниці, і в XXII столітті стане ясно, що ці почуття не мають терміну давності.

Хан Ган розмірковує на тему майбутнього її тексту: «У Кореї молодятам бажають жити разом сто років. Це звучить майже як ціла вічність. Я, звичайно, не проживу ще сто років. І ніхто з тих, кого я люблю. Цей невблаганний факт змусив мене подумати над великою частиною мого життя. Чому я пишу? З ким я таким чином розмовляю?»

 Критерій, за яким обирають письменника, звучить так: «Визначний внесок у прозу або поезію, а також вміння привернути увагу нашого та майбутніх поколінь».

Бібліотека майбутнього — суспільний арт-проект, який полягає у тому, щоб упродовж століття (2014—2114) збирати щороку твори популярних письменників і не оприлюднювати їх для загалу аж до закінчення проекту. Критерій, за яким обирають письменника, звучить так: «Визначний внесок у прозу або поезію, а також вміння привернути увагу нашого та майбутніх поколінь».

2114 року сто паперових томів вийдуть обмеженою кількістю примірників, які надрукують, використовуючи тисячу дерев, що спеціально висадили у лісі Нордмарка. Проект започаткувала Кеті Патерсон влітку 2014 року. Рукописи зберігатимуться у спеціально облаштованій залі нової будівлі публічної бібліотеки Осло. Її планують відкрити 2020 року на території району Бьорвіка.

Інші автори в «Бібліотеці майбутнього»:

2014 — Маргарет Етвуд, Scribbler Moon.

2015 — Девід Мітчелл, From Me Flows What You Call Time.

2016 — Сйон, As My Brow Brushes On The Tunics Of Angels or The Drop Tower, the Roller Coaster, the Whirling Cups and other Instruments of Worship from the Post-Industrial Age.

2017 — Еліф Шафак, The Last Taboo