Усі ми — родом з дитинства. А якщо воно минуло в селі, то на все життя зберігаємо в потаємних куточках душі спогади про те, як день починався не з будильника, а з азартної переклички сусідських півнів, скрипу колодязної корби, неповторних звуків, коли перші цівки молока з-під маминих рук ударяли об денце порожньої ще дійниці, а потім втишувалися, втишувалися, аж поки дійниця по вінця не наповнювалася молоком...
Усі ми — родом з дитинства. А якщо воно минуло в селі, то на все життя зберігаємо в потаємних куточках душі спогади про те, як день починався не з будильника, а з азартної переклички сусідських півнів, скрипу колодязної корби, неповторних звуків, коли перші цівки молока з-під маминих рук ударяли об денце порожньої ще дійниці, а потім втишувалися, втишувалися, аж поки дійниця по вінця не наповнювалася молоком.
Хай дарують читачі ці сентиментальні спогади, навіяні датою в календарі. Сьогодні я мала б вітати маму із днем народження. Але в ті краї, де вже три роки, як відлетіла мама, не доходять ні телеграми, ні телефонні дзвінки... Лиш молитви... І, може, спів третіх півнів, які щоранку будять небеса. Фото Миколи ЗІНЧУКА.
