На могилі у воїна Світла.
На Волині батьки загиблого Героя АТО Сергія Феоктистова дякували школярам за концерт пам’яті сина цукерками
Зворушливий захід відбувся у Горохові
Три роки тому, як у вирій відлетіли журавлі, а земля вкрилася золотим падолистом, Горохівщина вмилася сльозами від болючої звістки: 26 вересня в неоголошеній війні на Сході України загинув 31-річний горохівчанин Сергій Феоктистов – боєць 24-ої окремої механізованої бригади. Наш земляк, народжений бути воїном світла, підірвався на вибуховому пристрої неподалік селища Новгородське на Донеччині.
Доки житимемо – не забудемо, що цей чоловік був обдарований особливою мужністю, здатним пожертвувати собою, за що житиме у серці України і українців. Дорожити пам’яттю про Сергія Феоктистова цими днями поклялися учні НВК «ЗОШ І-ІІІ ступеня-гімназія міста Горохова» – школи, яку він закінчив в 2000-му році. Не забувати героя присягнули в ореолі слізної скорботи Олександра Олексійовича і Раїси Іванівни Феоктистових – його батьків і святої молитви, яку звершив клірик Свято-Вознесенського храму міста Горохова отець Валерій Братунь.
31-річний горохівчанин Сергій Феоктистов – боєць 24-ої окремої механізованої бригади – підірвався на вибуховому пристрої неподалік селища Новгородське на Донеччині.
Здавалася, що учні і автор сторінок сумного дійства, заступник директора школи-гімназії Любов Бойко та її колеги написали їх почуттями, що їх зазвичай дарують найріднішим людям. І якщо над землею є Небо і Рай, то душа Сергія Олександровича у хвилини, присвячені його короткому життю, пригорнулася до всіх присутніх на дійстві сонячним променем – стільки теплоти і вдячності було в слові кожного учасника дійства.
Молитовне слово отця Валерія Братуня про мир в Україні продовжила роздумами про подвиг і його місце в житті кожної особистості Любов Бойко, школярі – розповідями про сокровенне бажання українців – жити без війни. Про це учні 3-Б і 4-В класів Ольги Позняковської і Лариси Антонюк заспівали під час флеш-мобу «Нам потрібен мир», а шестикласник-соловейко Богдан Бойко засвідчив заповітну мрію держави піснею «Я не хочу гратись у війну» у змістовному відео-кліпіові і милозвучним патріотичним мотивом.
У зворушливі спогади батьків повернули члени зразкової літературно-драматичної студії «Симфонія слова» (керівник Любов Бойко) і ведучі Анна Присяжна, Андріана Янюк, Сергій Цехош; в Україну серденьком перевтілилася учениця 3-А класу Анастасія Гань, а учень 10-Г класу Владислав Заєць – у побратима загиблого бійця, який повернувся додому живий. Йому присвятили хореографічну композицію зі свічами і ангелятами – символами пам’яті і любові учні 2-В і 4-Б класів Нелі Стависької і Людмили Власюк. Сергієві Феоктистову дякували віршами за майбутнє, а Олександру і Раїсі Феоктистовим – за сина-захисника учениці 3-А класу Мар’яна Воробій, Ольга Семенюк, Лілія Міндюк, щирими словами Олександрові Олексійовичу і Раїсі Іванівні, їх родині вклонився директор НВК «ЗОШ І-ІІІ ступеня» Володимир Зінчук. А вони, сиві від горя і болю, який не втихне, доки Господь даруватиме вік, роздавали дітям цукерки. Так щиро і любляче, наче пригощали ними своїх внучат – Сергієвих діточок. Не судилося…
Лише на могилі, яку цього дня разом встелили квітами, мати й батько мовчазно розповіли синові про свої нездійсненні мрії…
Леся ВЛАШИНЕЦЬ.
