“Спортсменка, активістка, красуня” — це про третьокурсницю факультету романо-германської філології Волинського держуніверситету Ольгу Калюжну, вихованку модельного агентства “Грація” і другу віце-міс національного конкурсу “Золота корона України”...
Євгенія СОМОВА
“Спортсменка, активістка, красуня” — це про третьокурсницю факультету романо-германської філології Волинського держуніверситету Ольгу Калюжну, вихованку модельного агентства “Грація” і другу віце-міс національного конкурсу “Золота корона України”.
З Ольгою ми зустрілися у перервах між показами моделей одягу, зйомками для російських журналів – дівчина якраз повернулася з Москви. Брала участь у “Сезонах мод Росії” — показах моделей одягу провідних російських кутюр’є (перед цим працювала на аналогічних сезонах України, в Києві). То ж вражень було море! Москва, розповідала, зустріла не дуже привітно. Подруги по “модельному цеху” спершу іронізували над українським акцентом дівчини. Мовляв, сподівається “наївна хохлушка”, що зі своєю провінційною школою моделінгу завоює Москву. Та коли один з найпопулярніших російських кутюр’є Валентин Юдашкін зарахував її до основного складу своїх моделей – виявилась якраз його типажем – замовкли. Нині Оля повноправний член команди. Чарівна волиняночка стала обличчям колекції одягу російського дизайнера Катерини Ромашової. Працювати, попри твердження, що життя моделі – мед, доводиться багато. Крутиться дівчина, наче білка в колесі – виступи на виставках, зйомки для журналів, кастинги. То ж часу вільного обмаль. За місяць перебування у Москві Оля схудла на кілька кілограмів. І при модельному рості – метр сімдесят дев’ять сантиметрів важить лише 58 кілограмів. Хоча, як каже, дієтами себе не мучила. Могла дозволити кусок торта чи чашку гарячого шоколаду. — Оля спортивна дівчина, — додає присутній при розмові віце-президент конкурсу “Кубок світу з виконавських мистецтв” Володимир Русинов, – займається навіть карате. Три роки тому стала чемпіонкою області з цього виду спорту. Почувши це, я ледве рота не відкрила від здивування. Не може бути?! Не могла уявити ось цю тендітну високу дівчину у кімоно на татамі. Карате ж не жіночий спорт. Та Оля так не вважає. Каже, що карате – мистецтво самозахисту, яке ще й розвиває пластику, вчить гарно рухатися. Її завжди тягнуло до східних єдиноборств. Любила дивитися кінофільми, у яких грав відомий актор Джекі Чан. З восьмого класу займалась ушу, кунгфу. Ще й молодшого брата Олега намагалась завести у спортзал. Та не вдалося. Не приваблювали хлопця східні єдиноборства. А ось Оля, перепробувавши усі їх види, зупинилась на карате. Правда, займатися доводилось потайки від мами. Синці, що періодично з’являлися, дівчина вміло маскувала чи знаходила їм пояснення. Мовляв, йшла, спіткнулася і впала… Олині синці не раз доводили до кипіння керівника модельного агентства “Грація” Аню Русинову. І як не будеш сердитися, коли треба їхати на конкурс, а в Олі – синці. То ж просила дівчину покинути карате. Навіть маму у союзники брала, телефонувала: “Втримайте Олю вдома перед виступом, не пускайте на тренування”. Ось так гуртом й вмовили. — Довелося покинути карате, — каже Оля. – Та й сама бачила, що пора. Тіло набирало немодельних форм. До того ж дівчата, з якими мене ставили у спаринг, не хотіли зі мною тренуватися. Моя перевага у рості і досвіді лякала їх. — Стати моделлю була твоя мрія? — Ніколи не ставила таку мету. Та й в модельне агентство прийшла пізно – в одинадцятому класі. Порадила подруга, яка займалася в Ані Русинової: “Приходь, нам потрібні такі високі”. Я пішла за компанію. Перша спроба записатися була невдалою – двері були закриті. Прийшла вдруге. Однокурсники, рідні кажуть, що Ольга – дівчина з характером. Якщо вирішила щось зробити – обов’язково доб’ється, навіть якщо доведеться долати перепони. Не була дівчина осторонь суспільно значимих подій і під час помаранчевої революції. Щойно повернувшись зі Львова, з конкурсу, відразу поїхала на Майдан Незалежності. Не могла всидіти вдома, коли там вирішувалась доля держави. Підтримувала прихильників Віктора Ющенка і в Луцьку. У наметовому містечку на Театральному майдані готувала чай, бутерброди. — Конкурси, зйомки, кастинги, а коли ж знаходиш час для навчання? — Після Нового року довелося “академку” брати. Але книжки не закинула. Самостійно вчу англійську, німецьку. Своє майбутнє Оля пов’язує з мовами. Вони їй легко даються. Навіть трішки працювала перекладачем телекомпанії “Аверс”, доводилося й інтерв’ю брати англійською мовою. То ж планує після невеличкого тайм-ауту, який собі влаштувала, продовжити навчання в столичному вузі. А нинішнє заняття вважає тимчасовою роботою, за яку непогано платять. Особливо в Росії. За один вихід модель там отримує 50 доларів. А ще Оля мріє поїхати до Франції чи Японії. Був час, коли її запрошували кілька французьких агентств. Відмовилася, бо ж не могла покинути навчання серед семестру. — Поїду в Японію, куплю бонсай, бо люблю кімнатні рослини, — ділиться планами дівчина, — а ще мрію про коня, такого, як Сніжок. На ньому я каталася в Луцьку. Мені здається, що в минулому житті я була вершницею, бо щойно сіла у сідло – і відразу поїхала. Із задоволенням їду на конкурс “Міс Донбас”. Нам пообіцяли, що повезуть на іподром.
