Вулиці Луцька переповнені автотранспортом. Через порушення правил дорожнього руху, неуважність водіїв часто перехожі потрапляють під колеса, гинуть або ж залишаються каліками...
Віктор ОСТАПУК Володимир КАЛИТЕНКО
Вулиці Луцька переповнені автотранспортом. Через порушення правил дорожнього руху, неуважність водіїв часто перехожі потрапляють під колеса, гинуть або ж залишаються каліками.
Лучанка вікторія Вознюк зателефонувала в неділю до своєї матері Євгенії Соболь в містечко Клевань, що на Рівненщині, де та проживала, й попросила, аби приїхала до неї. Мати, звичайно, погодилася. Рівненський автобус приїхав до Луцька о 16-ій годині 50 хвилин. Матері не було. «Напевне, не взяла квитка... Приїде наступним автобусом,» — вирішила дочка й пішла додому. До наступного автобуса уже пішла внучка зустрічати бабусю. Автобус незабаром прийшов, але Євгенії Соболь знову не було. Розчарована дівчина також повернулася додому. — Чомусь бабуся не приїхала і цим автобусом, — повідомила. — Може, щось сталося? — захвилювалася мати. — Бабуся завжди дотримувала слова. — Нічого не сталося, приїде, — заспокоїла дочка. — Вийдемо до чергового автобуса. Виходити ще раз до автобуса не довелося, бо незабаром пролунав телефонний дзвінок й чоловік Вікторії повідомив, що теща потрапила в автоаварію й перебуває у Луцькій лікарні. Наступного дня, не прийшовши до свідомості, сімдесятирічна Євгенія Соболь померла від отриманих важких травм...
ПОСПІШАЛА БАБУСЯ ДО ВНУЧКИ... Леонід Мігляс приїхав до Луцька із села Колодеже Горохівського району, де проживав, під вечір. Надворі уже темніло, проте на вулиці Карпенка-Карого ще шмигали з обох боків автомобілі. Мігляс сидів за кермом іномарки «Форд-Сієра». Ввімкнувши ближнє світло фар, рухався не дуже швидко. Метрів за тридцять п’ять—сорок помітив стару жінку з двома сумками, котра переходила дорогу у невстановленому місці. Вона дійшла уже майже до середини дороги й несподівано зупинилась, можливо, злякалась автомобіля, що їхав назустріч з другого боку дороги. Мігляс натис на гальма, але було вже пізно. Іномарка збила стару жінку й та впала на асфальт. Коли водій зупинився й підбіг до неї, жінка лежала нерухомо на спині, а навколо неї валялися розсипані червоні яблука, котрі повилітали із сумок. Вона везла їх, певне, у місто своїй внучці... Зрозумівши, що жінка без свідомості, Мігляс одразу викликав «швидку допомогу» та державтоінспекцію. Втікати, як деякі водії, не намагався. Та й куди втечеш, якщо свідками трагедії було чимало перехожих лучан. Під час обстеження водія, алкоголю у нього в крові не було виявлено. Він пояснив, що вживає спиртне дуже рідко, лише під час великих свят, але й тоді не багато. Правда, автомобіль «Форд-Сієра» виявився не його, але керував ним цілком законно, маючи тимчасовий реєстраційний талон. Стаж водія також чималий — близько тридцяти років. Отож, за кермом був не новачок, але наїхав на людину, хоча помітив її ще здаля. Не все, звичайно, що розповів водій, можна прийняти за чисту правду. Він, зокрема, доводив, що жінка, котра дійшла до середини дороги, раптом зупинилася, а потім позадкувала. Ось тоді він і наїхав на неї, бо загальмувати вже не встиг. Навіть не наїхав, а зачепив переднім лівим крилом одну із сумок, котрі несла. Саме від цього поштовху вона й упала. Отож, не він винен, а сама бабуся, котра, крім того, переходила вулицю у невстановленому місці. А травми, напевне, одержала, ударившись об асфальт. Це твердження Мігляса спростовується самими ж... травмами, які стара жінка отримала при зіткненні з іномаркою. У Євгенії Соболь виявилася закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, травма лівого плеча, перелом кісток тазу та кількох ребер. Стільки травм і таких не можна отримати лише від падіння на асфальт з власної висоти. Однією з причин наїзду на пішохода водій називав і мокрий асфальт, адже того вечора справді сіявся дрібний дощ. Проте Мігляса було цілком справедливо звинувачено в тому, що він виявився неуважним за кермом, надто пізно помітив жінку, котра переходила дорогу, не зменшив швидкості і не зупинив при такій ситуації автомобіль, коротше кажучи, грубо порушив правила дорожнього руху...
КОЛИ ДОРОГА ДЛЯ ІНОМАРКИ НАДТО ВУЗЬКА Літнього вечора лучанин Сергій Сільванюк повертався додому з села Струмівка власним автомобілем «Мерседес-Бенц». Там увесь день працював на дачі свого батька. По дорозі підібрав стару жінку, котра попросилася підвезти її до міста. Пасажирку висадив у Луцьку на вулиці Рівненській. Вирішив у якійсь справі заїхати і на завод «Іскра». Попереду стояв великий вантажний автомобіль. Сільванюк вирішив повернути ліворуч перед вантажним автомобілем. Подивився у дзеркало. Позаду їхав «Форд-Ескорт», але водію він здався, що це далеко, почав робити поворот. Автомобіль свій розвернув вже майже перпендикулярно до дороги, коли почув позаду різкий скрегіт гальм. Потім — удар. Водій «Форд-Ескорта» Віталій Гаврилюк, що їхав позаду, не чекав такого маневру «Мерседес-Бенца» і врізався в його лівий бік. Цілком загальмувати вже не було ніякої можливості. «Мерседес-Бенц» перекинувся спочатку на бік, потім догори колесами. На щастя, обійшлося цього разу без жертв. Пасажирів у салонах іномарок не було. Сільванюк виповз через побите лобове скло. Із заводу саме в цей час після закінчення зміни йшло багато робітників. Вони підбігли до автомобілів, допомогли водіям отямитися, викликали «швидку допомогу» та працівників державтоінспекції. Обидва водії отримали травми. Гаврилюк скаржився на головний біль, нудоту. В нього піднялася температура. Лікарі виявили струс мозку, забій лівої тім’яної частини голови та грудей, перелом правої стопи. Сільванюк відбувся струсом головного мозку. Іномарки також довелося серйозно ремонтувати. Сільванюк того дня спиртного не вживав. Це підтвердила експертиза. Проте грубо порушив правила дорожного руху і скоїв аварію через безпечність та неуважність. Обидва порушники правил дорожнього руху опинились на лаві підсудних. Луцький міськрайонний суд засудив Леоніда Мігляса на п’ять років позбавлення волі і заборонив йому керувати автотранспортом протягом двох років. На користь Вікторії Вознюк з нього буде стягнуто понад 15 тисяч гривень моральних і матеріальних збитків. Сергія Сільванюка покарано на два роки обмеження волі. З нього буде стягнуто на користь потерпілого близько 14 тисяч гривень моральних і матеріальних збитків. Обох засуджених звільнено від відбуття покарання з випробувальним строком... А ось водій Микола Веретенников, котрий в центрі міста, на проспекті Волі, наїхав на чотирьох дітей, поки що продовжує керувати своєю іномаркою. А трапилася автопригода квітневого дня у понеділок. Кажуть, що понеділок — день важкий. Він справді став таким для четвертокласників Луцької гімназії № 4. Того дня в учнів обох класів мав бути урок фізкультури. Провести його вирішили в парку ім. Лесі Українки, що навпроти гімназії. Діти вийшли з приміщення. Вчителі фізкультури Василь Ярмолюк та Олександр Філоненко з червоними прапорцями стали на дорозі, щоб перевести школярів на протилежний бік. Транспорт з обох сторін зупинився. Четвертокласники почали переходити вулицю. Несподівано «Ауді» чорного кольору, обминаючи транспорт, який стояв, рвонув просто на гурт дітей. Збило чотирьох учнів і лише після того зупинилось. До водія іномарки хтось кинувся з маршрутки, котра стояла поряд. — Ти осліп, що на дітей їдеш? — гукнув й, можливо, побив би горе-водія, якби не люди. Хтось одразу викликав «швидку допомогу» та міліцію. Серйозно постраждала четвертокласниця Ангеліна Корнелюк — перелом ноги. Василь Ярмолюк виніс її з проїжджої частини дороги на руках. Її повезла в лікарню «швидка допомога». Троє інших дітей, на щастя, відбулися синцями та переляком. Чимало четвертокласників отримало нервові потрясіння, й навіть після того, як повернулися в клас, не могли вгамувати плачу. Вчителі мусили їх відпустити додому. Слідчий міліції Руслан Король навідався в гімназію й перше запитання, яке задав вчителю фізкультури Василю Ярмолюку, було цілком нетактовне: — Розкажіть-но, як ви завели дітей під автомобіль? Вчитель цілком закономірно образився на таке запитання, бо воно одразу вказувало, на чийому боці слідчий. Справу до суду поки що не передано. —Уже закінчуємо й незабаром передамо в суд, — пообіцяв Руслан Володимирович. Перед зустріччю із слідчим редакція довідалася в управлінні, що наїзд на дітей навіть не зареєстрований. — Це неправда... Я можу показати номер, під яким автопригода зареєстрована. Слідчий пояснив, що батьки Ангеліни уже все з водієм уладнали. Це ж саме він говорив і вчителям під час зустрічі в гімназії. Можливо, водій і владнав усе з батьками, але згідно з законом злочинець мусить і перед судом відповісти за те, що покалічив дитину, й дівчинка досі ходить на милицях. І тут перш за все повинна в цьому посприяти саме міліція, аби справедливість восторжествувала. Будемо цього чекати...
