Залужний, Порошенко, Буданов – американське ЗМІ пише, хто може замінити Зеленського

Американське ЗМІ розглянуло, хто може замінити Володимира Зеленського, зокрема назвавши серед можливих кандидатів Петра Порошенка.

Про чотирьох можливих претендентів на президентство України пише Прямий з посиланням на Newsweek.

«Я думаю, настав час для України отримати нового президента», — заявив Трамп у суботу, повторивши свої попередні заклики до Києва провести вибори, які конституція країни забороняє під час війни. Заяви Трампа пролунали після того, як Зеленський розкритикував нову угоду, яка б надала США доступ до мільйонів тонн російського дизельного пального після того, як війна США з Іраном та блокування Тегераном життєво важливої Ормузької протоки спричинили стрімке зростання цін на пальне і тиснули на значну частину населення США якраз напередодні проміжних виборів у листопаді.

Зеленський назвав цю угоду «абсолютно жахливою» та подарунком для президента Росії Володимира Путіна. Постійні удари українських безпілотників були спрямовані на російські нафтові та газові об’єкти у спробі відрізати Кремль від життєво важливих доходів від нафти, які використовуються для підтримки війни проти України. Москва здійснювала власні атаки на електростанції України, відрізаючи постачання електрики та опалення, зокрема в українській столиці.

У неділю Трамп оголосив про «енергетичне перемир’я» між Росією та Україною, заявивши, що обидві сторони погодилися «негайно» припинити удари по енергетичних об’єктах.

Росія не прокоментувала це, а Україна, висловивши певне здивування щодо заяви, повідомила, що дотримуватиметься угоди, якщо Москва виконуватиме її умови. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Росія «порушила енергетичне перемир’я одразу після його оголошення».

Тим часом у неділю Зеленський заявив, що українська влада організує вибори, якщо Росія погодиться на 60-денне «повне припинення вогню». Українське законодавство забороняє вибори, доки в країні діє воєнний стан, який запроваджено після того, як Росія почала повномасштабне вторгнення до свого сусіда 24 лютого 2022 року.

Українські посадовці також заявляють, що під час російських атак було б дуже важко провести безпечні вибори. Обраний термін перебування Зеленського на посаді мав завершитися у травні 2024 року. Росія називає Зеленського нелегітимним, тоді як Трамп звинувачував українського лідера у «використанні війни» задля уникнення виборів.

Зеленський залишався популярним, але опитування Київського міжнародного інституту соціології, опубліковане на початку цього місяця, показало, що більшість українців тепер вважають, що чинний лідер не повинен балотуватися на другий термін — порівняно з 46 відсотками наприкінці 2025 року. Зеленський не підтвердив, чи балотуватиметься він на переобрання. Це ж опитування показало, що 71 відсоток виступають проти проведення виборів зараз.

Лідерство Зеленського було затьмарене корупційними скандалами, що зачіпають його найближче оточення, а звільнення колишнього міністра оборони Михайла Федорова спровокувало дні протестів.

Але хто може претендувати на посаду сьомого президента України?

Валерій Залужний

Залужний, колишній головнокомандувач Збройних сил України, який наразі є послом України у Великій Британії, загалом вважається головним суперником Зеленського.

Згідно з дослідженням, опублікованим українською дослідницькою інституцією Rating Group у четвер, Зеленський і Залужний були двома потенційними кандидатами, які набрали б найбільше голосів на гіпотетичних президентських виборах.

Згідно з даними, майже 23 відсотки респондентів проголосували б за чинного українського лідера, тоді як понад п’ята частина опитаних підтримала б колишнього головнокомандувача.

Але 64 відсотки респондентів заявили, що довіряють Залужному, порівняно з 53 відсотками тих, хто сказав те саме про Зеленського.
Залужний відмовився публічно підтверджувати, що балотуватиметься в президенти на майбутніх виборах, попри широкі спекуляції.

На цьому етапі важко сказати, як складеться ситуація з виборами, але «ймовірно, що репутація, яку кандидати заслужили під час війни, та їхній внесок у неї відіграватимуть велику роль у формуванні поглядів виборців», сказала Дженні Матерс, старша викладачка міжнародної політики в Університеті Аберистуїт у Вельсі.

«З цієї точки зору, Валерій Залужний може опинитися в найсильнішій позиції, оскільки його роль як голови збройних сил протягом перших двох років масового вторження була високопрофільною та загалом позитивною», — сказала Матерс виданню Newsweek.

Але, виконуючи обов’язки посла Києва в Лондоні, він здебільшого залишався поза увагою громадськості, додала Матерс.

Кирило Буданов

Буданов здобув популярність як керівник Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України, швидко ставши відомим завдяки своєму непохитному погляду та тому, що він є однією з найбажаніших цілей для вбивства з боку Росії.

Буданов заявляв, що на нього неодноразово здійснювали замахи з боку Росії, а Київ повідомляв, що дружина Буданова Маріанна була отруєна важкими металами наприкінці 2023 року.

Генерал обіймає посаду керівника офісу Зеленського з початку 2026 року. Він не заявляв, що балотуватиметься на виборах, і уникав прямих запитань щодо будь-яких президентських амбіцій.

Згідно з даними Rating Group, близько 53 відсотків української громадськості довіряють Буданову — це та сама цифра, яку має Зеленський. Близько 6,7 відсотка респондентів у цьому опитуванні заявили, що проголосували б за Буданова у першому турі майбутніх виборів.

Він добре відомий і має репутацію людини, яка вміло керує воєнними зусиллями України, але водночас є «мовчазним», сказала Матерс.

Михайло Федоров

Федоров, якому лише 35 років, роками обіймав посаду українського «царя безпілотників» та віцепрем’єр-міністра, перш ніж стати міністром оборони у січні 2026 року.

Вже через шість місяців його звільнили з цієї посади на тлі гучної сварки між Зеленським, Федоровим та тодішнім головнокомандувачем ЗСУ генералом Олександром Сирським. У кількох українських містах спалахнули протести проти звільнення Федорова, і згодом Федоров закликав до проведення воєнних виборів в Україні — крок, який вважають найбільшим викликом правлінню Зеленського з початку російського повномасштабного вторгнення.

Федоров «був дуже популярним безпосередньо перед та після його звільнення, але я цікавлюся, чи не перегнув він палицю у своїх скаргах після звільнення», зазначила Матерс. «Існує ризик, що його сприйматимуть як постать, яка більше стурбована своїми особистими майбутніми перспективами, аніж зосередженням на інтересах країни загалом».

Близько 38 відсотків респондентів опитування Rating Group заявили, що довіряють Федорову, і близько 7,6 відсотка сказали, що проголосували б за колишнього міністра оборони в першому турі виборів.

Петро Порошенко

Порошенко обіймав посаду президента України у 2014–2019 роках, після анексії Росією Криму та на тлі підтримки Москвою сепаратистів у східних Донецькій та Луганській областях України, відомих загалом як Донбас.

У 2026 році він все ще є чинним депутатом українського парламенту від опозиції.

Порошенко програв другий тур виборів, який привів Зеленського до влади у 2019 році. На той момент Зеленський ніколи не обіймав політичних посад, і експерти зазначали, що українська громадськість втомилася від поганих економічних умов та корупції.

Порошенко був обраний у 2014 році після повалення колишнього президента України Віктора Януковича внаслідок протестів, що стали Революцією Гідності. Після початкового успіху та популярності серед української громадськості його рейтинги схвалення впали, оскільки Порошенко намагався боротися з корупцією, домінуванням олігархів та наслідками бойових дій з Росією.

Наприкінці 2021 року українська влада звинуватила Порошенко в державній зраді та допомозі у фінансуванні сепаратистських сил на сході України, що він заперечував, додаючи, що це звинувачення з політичним підґрунтям.

У січні 2022 року, лише за кілька тижнів до початку повномасштабного вторгнення Росії, Порошенко з’явився в суді в Києві та заявив, що сподівається очистити своє ім’я. У лютому 2025 року Зеленський запровадив проти Порошенка санкції, зокрема заморозивши його активи, з причин, які українські чиновники назвали міркуваннями «національної безпеки».

Будучи одним з найбагатших людей України, Порошенко прагнув наблизити Україну до Європи і залишався помітним опозиційним голосом після залишення президентського кабінету.