Лучани вже, здається, звикли до наметового містечка, розташованого у скверику майже навпроти приміщення прокуратури області. Періодично його мешканці здійснюють “вилазки” безпосередньо до будинку прокуратури.
Володимир ЛИС
Лучани вже, здається, звикли до наметового містечка, розташованого у скверику майже навпроти приміщення прокуратури області. Періодично його мешканці здійснюють “вилазки” безпосередньо до будинку прокуратури. Так було і минулого вівторка, коли повітря розсікав войовничий барабанний дріб, звуки дудочок і скандування з вимогою відставки Андрія Гіля. Втім, складалося враження, що людям, котрі заходили і виходили з прокуратури, подібні шумові ефекти аніскільки не заважали. А про драматичні події, які розгорнулися в самому містечку в ніч з неділі на понеділок, розповіли журналістам під час прес-конференції на свіжому повітрі комендант містечка, член проводу молодіжної організації “Національний альянс” Андрій Бокоч, заступник голови обласної організації “Альянсу” Павло Данильчук та учасник цих подій Анатолій Котлюк. Як сказав Андрій Бокоч, працівники прокуратури жодної реакції на існування містечка за ці два тижні не виявили. Не підійшли і не поцікавилися: чого ж хочуть ці молоді люди? Єдиний інцидент трапився саме в ніч з першого на другий день Трійці. Саме тоді група молодиків, в числі яких було четверо хлопців і дві дівчини, підійшли приблизно о пів на першу годину ночі до наметів. Вони почали грубо ображати мешканців містечка, бити їх по обличчях, штовхати, а тоді намагалися зруйнувати намети. — Спочатку їх було цієї ночі троє, — сказав Анатолій. — Потім з’явилося ще, і врешті кількість зросла до десяти. Нам вдалося їх заспокоїти, після того, як вони отримали відсіч, декотрі з них намагалися переконати, що нас із кимось сплутали. Хлопці з наметів викликали міліцію. За їх свідченням, оперативно прибула група “Беркуту”, “швидка допомога”. Але до того часу нападники вже встигли вскочити до маршрутного “таксі”. Прочісування “беркутівцями” довколишніх вулиць нічого не дало. Під час прес-конференції Андрій Бокоч і Павло Данильчук спростували чутки, що вони виконують чиєсь замовлення, що їм за це платять. Їх покликала, за їхніми ж словами, ідея, те ж, що кликало боротися за справедливість під час помаранчевої революції і нерозкриті прокуратурою резонансні справи. З Володимиром Бондаром за ці два тижні, за їх словами, вони жодного разу не спілкувалися. До речі, під час прес-конференції кілька дужих чоловіків, що підійшли, голосно вигукували репліки, які ганьбили пікетувальників, вимагали сказати, скільки їм заплатили. Сутичка, що було назрівала, погасла. А пікетувальники заявили, що стоятимуть, доки пан Гіль не піде у відставку.
