
Жіноча команда на чолі із Юлією Грінчук (ліворуч).
І навіть перша леді Горохівщини одягнула робочі рукавиці та взялася за мотику і відро!
У районі чиновники масово допомагали лісівникам садити дуби
Для фахівців структурних підрозділів Горохівської райдержадміністрації, працівників районної ради цей тиждень запам’ятається особливим: не кожного ж дня є нагода посадити деревце, а з їхніх рук тепер може вирости багатенько дубів!
І ось ми в дорозі до Ново-Зборишівського лісу – території, на якій порядкує ДП «Горохівське ЛМГ». Від його директора Володимира Супруна ще в дорозі дізнаюся, що ідею зробити таку вдячну справу він почув три дні тому від голови райдержадміністрації Юлії Гринчук.
– Отож, якщо кілька десятків людей погодилися виконати безкорисливо таку шляхетну роботу, то цю пропозицію я прийняв із вдячністю, – прокоментував Володимир Супрун. До слова, лише цьогоріч на лісових плантаціях ДП «Горохівське ЛМГ» його працівники вже посадили деревця сосни, модрини на 100 гектарах.
Лише цьогоріч на лісових плантаціях ДП «Горохівське ЛМГ» його працівники вже посадили деревця сосни, модрини на 100 гектарах.
Де ростиме майбутній дубовий гай, лісівники визначили швидко. Протягом трьох днів позбулися вражених короїдом двох соснових ділянок і взірцево підготували площу: на момент приїзду команди більше 30 працівників з головою райдержадміністрації Юлією Гринчук, заступником голови районної ради Віталієм Клембою півторагектарна плантація чекала їх викорчуваною, вирівняною, вже з готовими рядками, в яких вкоріняться для поколінь та віків дуби, ще й зі всім інвентарем (рукавичками, відрами, мотиками і мішками з жолудями), який завдяки передбачливим господарям лісових плантацій допоміг швидко і зі задоволенням виконати вдячну місію людей для природи – зберегти її, матінку.



Чула, що багато хто з садівників, отримавши майстер-клас від горохіських професіоналів-лісівників, жолуді сіяв уперше, однак ніхто не жалкував, що фізичною працею серед свіжості осіннього лісу скрасив звичні обов’язки в кабінетах.

Робота спорилася швидко. Думалося, що в аурі сонячного дня, жовтневої вроди, чудового настрою і доброзичливих жартів жолуді неодмінно приживуться в благодатній волинській землі. Зі слів лісівників, маленькі дубові плоди, які пустять міцне коріннячко, вже в наступні весну-осінь потягнуться до сонця зеленими пагонами на сантиметрів двадцять!
Леся ВЛАШИНЕЦЬ.
