ВІКНО РУБРИКИ: у селі, коло землі, при вічній роботі

Годі собі уявити, скільки тої роботи переробила за свій вік баба Софія чи усміхнена баба Дуся із села Домашів Ківерцівського району.

Не звиклі до газетної слави, так вони назвалися нашому фотокореспондентові Богданові Гончаруку. А оце, коли вже і грядку прополено, і обід зварено, і корову подоєно, присіли у затінку на хвилинку-другу.
Регіні з Пушком-альбіносом стало цікаво, про що розмовляють бабусі. Пушок, хоч і сільський кіт, манери має вельми аристократичні, мабуть, біла шубка зобов’язує до особливої охайності.
Дивлячись на спрацьовані руки цих жінок, подумалось: саме на них і тримається наша земля з її ошатними оселями, квітниками, вишиваними рушниками, запашними короваями, виколисаними, скупаними у любистку онуками й правнуками, яким підпирати своїми плечима, своїм трудом та інтелектом завтрашнє високе небо України.