Щоб вшанувати козацький подвиг, тисячі людей зібралися біля Свято-Георгіївського храму на Козацьких могилах у Пляшевій. Із 1989 року включно, коли уперше за всі часи совєтської влади і всупереч всім її заборонам, люди масово йдуть-їдуть сюди...
Щоб вшанувати козацький подвиг, тисячі людей зібралися біля Свято-Георгіївського храму на Козацьких могилах у Пляшевій.
Петро БОЯРЧУК
РАЙДУЖНИЙ НІМБ НАД ХРАМОМ Із 1989 року включно, коли уперше за всі часи совєтської влади і всупереч всім її заборонам відбулася у Пляшевій Рівненської області, що полями межує з Берестечком, відроджена “з буржуазного минулого” багатотисячна акція на вшанування подвигу козаків Богдана Хмельницького в битві з королівськими військами тодішньої Польщі, подібні акції стали тут традиційними. Але ніколи упродовж минулих шістнадцяти літ вони не були ще так насичені найрізноманітнішими дійствами, як нинішнього року. А розпочались вони за традицією заупокійною літургією у Свято-Георгіївському храмі на Козацьких могилах у Пляшевій. Проходив фестиваль пісні “Встань, козацька славо! Засвіти знамена!”, було відкрито й освячено хрест-пам’ятник сподвижникам Богдана Хмельницького митрополитові Корінфському Йоасафу та дияконові Павлу, котрі під час тої битви правили служби Господні в сусідньому із Пляшевою Острові, там же було проведено спортивні змагання сучасних козаків, котрі з’їхалися до Національного заповідника “Поле Берестецької битви” з багатьох областей України. Серед подій другого дня — концерт-реквієм “Козацька слава не вмре, не загине”, участь у якому взяв і самодіяльний колектив українців з Берестейщини, що приїхав у складі делегації, очолюваної головою брестської “Просвіти” Михайлом Петруковичем. А ще був артилерійський салют із чотирьох “козацьких” гармат, який дали сучасні козаки із Золочева Львівської області, та із семи гармат — козацька артилерійська сотня, місцем постійного базування якої є ВАТ “Волиньобленерго” в Луцьку. До речі, саме у цій сотні пройшов вишкіл козацького гармаша на позаторішньому святі у Пляшевій нинішній Президент України Віктор Ющенко. Але одне дійство трапилося на третій день урочистостей поза всіма програмами і виключно з волі Божої. Саме тоді, коли після Богослужіння у Свято-Георгіївському храмі промовляв до всіх Патріарх Київський і всієї Руси -України Філарет, хтось вказав на райдужне коло, що, широко окреслюючи сонце, наче німбом позначило в полуденному небі і поле Берестецької битви, і велич козацької слави та святість подвигу козацького, який вершився в ім’я української незалежної держави.
ГОЛОВНОГО МІЛІЦІОНЕРА УКРАЇНИ ВІТАЛИ ОПЛЕСКАМИ З перших урочистостей на Козацьких могилах ставлення до працівників міліції складалося тут не вельми, скажемо так, приязне. І все від того, що, виконуючи волю тодішнього режиму, щільними кордонами перекривали всі шляхи до Пляшевої, змушуючи людей залишати транспорт далеко від неї. І що робили усе можливе, аби не дати змоги вільно пролунати жодному демократичному мітинговому слову. Що й казати, охороняли усе той же нелюбий народові режим, а не правопорядок. Змінила усе помаранчева революція. Коли на традиційному недільному мітингу в Пляшевій слово для виступу було надано міністрові внутрішніх справ України Юрієві Луценку, багатотисячний натовп зустрів його оплесками. Свій виступ головний міліціонер України почав із того, що нагадав усім слова із проповіді святійшого Філарета: “Перемогу помаранчевої революції не можна вважати остаточною”. І не можна у цьому зв’язку, сказав, розслаблюватись, оскільки надто багато є у нас охочих звести все в Україні до того, що вже було. Але, підкреслив Луценко, “влада пам’ятає очі Майдану”. Тому “рано чи пізно, а бандити таки будуть сидіти в тюрмах. Вони до влади не повернуться”. Ці слова міністра учасники урочистостей підтримали вигуками “Слава!”.
КОЗАЦЬКІ МОГИЛИ РОБЛЯТЬ ЛЮДЕЙ ПАТРІОТАМИ Схвально зустріли учасники свята виступи на мітингу голови Волинської облдержадміністрації Володимира Бондара та народного депутата України, голови Волинської обласної організації УНП Бориса Загреви. Загалом промовцям, а було їх немало, не бракувало і спроб до стислого аналізу деяких подій на політичній арені, і гострої оцінки деяких фактів з нашого життя. Міркуючи про наше національне відродження, голова Комітету Верховної Ради по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Володимир Стретович сказав: “Націоналіст — це найвище звання на землі, бо той, хто шанує свою націю, чинить святе діло”. А народний депутат України, голова ВО “Свобода” Олег Тягнибок, говорячи про учасників національно-визвольних змагань в Україні всіх часів, зазначив, що “вони боролися за українську національну державу”, а тому треба, “щоб ми нарешті почали захищати в Україні українців”. На його думку, біля Президента появилося багато людей, які є байдужими і до української мови, і до інших національних завоювань, якими повсякчас готові поступатися сусідам. Тому треба “помаранчеву революцію перетворити на національну”. Голова Рівненської облдержадміністрації Василь Червоній передав вітання від Президента України Віктора Ющенка, його віру в усіх шанувальників козацької слави. Слухаючи його, хтось поряд мене зазначив: “Козацькі могили зробили Червонія справжнім політиком”. За кілька хвилин перед тим від майбутнього українського офіцера з Ковеля Михайла Марущака я почув, що Козацькі могили роблять людей патріотами.
