Народний депутат України Борис Загрева про поїздки до цих країн і їх результати...
Народний депутат України Борис Загрева про поїздки до цих країн і їх результати.
Володимир ЛИС
У двох європейських країнах — Австрії і Польщі — побував і спілкувався з тамтешніми парламентаріями народний депутат України, голова обласної організації Української народної партії Борис Загрева. — Щодо цих поїздок, то повинен зазначити, що ті напрацювання, які сьогодні має Українська народна партія із політичними силами європейських країн, привели до того, що ми сьогодні не тільки співпрацюємо з ними щодо тих напрямків, які були задекларовані під час президентських виборів, а й розширюємо цю співпрацю,— сказав кореспонденту “Волині” Борис Юхимович. — Хоча це наслідок нашого спілкування саме під час тієї пам’ятної кампанії. Тоді ми гарно попрацювали з польською партією “Право і справедливість”, яка активно включилася у створення громадської організації “Україна—Польща” — саме через неї було долучено чималу кількість поляків у ролі спостерігачів під час виборів і вони допомогли застрахувати їх від ще більшої фальсифікації. — То в чому новизна ваших стосунків після виборів? — Вони стали не лише міжпартійними, але й міжфракційними. Це стосунки між партіями, які мають правоцентристську ідеологію. У Польщі саме такою є партія “Право і справедливість”, в Австрії — Австрійська народна партія, у Німеччині — партія ХДС. Тобто, це відбулися зустрічі, переговори депутатів, які багато в чому думають і діють однаково чи схоже. Ми визначали напрямки майбутніх напрацювань. — Отже, це були не лише, так би мовити, ознайомлювальні поїздки? — Ні. В Австрії наша поїздка стосувалася питань законодавчого врегулювання розвитку сільського господарства і державної підтримки сільського господарства на рівні законодавства. Під час поїздки, переговорів ми побачили, що є ряд законодавчих актів австрійського парламенту, які слід вивчити. Що їх варто вивчити, щоб якісь моменти перенести на українське законодавство. А це важливо, щоб адаптувати наше законодавство до європейського. Депутати від Австрійської народної партії, як і партії “Право і справедливість”, готові нам передати свої законопроекти, допомогти у виробленні наших законопроектів, які б наближалися до європейських. — Крім того,— продовжив Борис Юхимович,— поїздка українських депутатів до Польщі стосувалася проведення президії міжпарламентської асамблеї “Україна—Польща”, яка діє протягом трьох років, але діяльність якої досі була неефективною. Ми обговорили можливість прийняття спільних заяв і звернень парламентів Польщі й України, які стосуються України. Вирішено підготувати документи для асамблеї “Україна—Польща”, яка відбудеться 18 липня у Варшаві. Це, насамперед, звернення до європейських країн, до Ради Європи щодо визнання України країною з ринковою економікою. Поляки погодилися, що економіка України сьогодні вже має всі ознаки ринкової. Це засвідчив, казали вони, навіть той приклад, коли ваш уряд хотів втрутитися у регулювання ціни на нафтопродукти, і який чітко підтвердив, що в Україні можуть діяти тільки ринкові механізми формування ціни, тільки ринкове вирішення подібних проблем. Адже такою країною визнана Росія, економіка якої має менше ознак ринкової. — Яким може бути вплив таких звернень? — Президія асамблеї “Україна — Польща” погодилася на спільну заяву Верховної Ради України і сейму Польщі. До цієї справи буде долучатися і третя сторона — литовський парламент, представники якого візьмуть участь у роботі асамблеї. Крім того, підготовлено звернення до Євросоюзу, країн ЄС з приводу включення України в програми Євросоюзу, зокрема тих, які стосуються реформи судоустрою і судочинства, в екологічні програми. Виступаючи там, я навів приклад Бразилії, яка бере участь у цих програмах, не будучи членом Євросоюзу, отримала право брати участь в його програмах. Поляки погодилися з тим, що це дуже важливо для України. Ми вирішили також, що наші парламенти мають синхронно прийняти заяви щодо залучення інвестицій до України. Погоджено, що в нашій заяві буде запевнення, що влада України щодо інвесторів буде діяти суворо в рамках законодавства, а в польській заяві має бути заклик до своїх бізнесменів, щоб вони вкладали свої інвестиційні кошти в Україну і таким чином зрушити цей процес, який зараз зупинився. Поляки підтвердили готовність у спільній заяві сказати про важливість доступу українських інвестицій в польську економіку. Отож я думаю, що ці заяви будуть гарним сигналом для подальшого розвитку українсько-польських стосунків. Розглянули ми й питання культурного обміну, становище української діаспори в Польщі й польської — в Україні. — Що тут передбачається нового? — Йдеться і про відновлення українських поховань в Польщі, передачу ряду об’єктів, які були побудовані українцями і які є тепер власністю держави, українцям. Поляки зможуть дослідити і відновити, де вони зруйновані, свої поховання в Україні, доглядати їх. Важливо те, що досягнуто домовленості про синхронність таких заходів, тобто історичні пам’ятки відкриватимуть одночасно і все проводитиметься водночас як у Польщі, так і в Україні. Поляки хочуть мати змогу відкривати в Україні польські класи, йдеться і про створення польського радіо і телебачення. Ми поставили питання про український телеканал, радіо, школи там, де проживають українці. Буде підписано відповідний документ на рівні Кабінету Міністрів. — Що Волинь отримає в результаті співпраці зарубіжних і українських парламентарів? — Під час поїздки до Австрії йшлося і про залучення австрійських інвестицій в наше сільське господарство. Австрійці добре вивчили ситуацію в Україні і знають, що Волинська, Рівненська, Тернопільська області є найкращими територіями для вирощування ріпаку. Ми вивчали їхню технологію переробки ріпаку і побували навіть на заводах, які переробляють його на дизельне паливо. Австрійська і німецька сторони готові вкласти інвестиції в наш аграрний сектор саме у вирощування ріпаку, вкладаючи кошти і на техніку, й на насіння, й на навчання спеціалістів. Ми презентували їм господарства, які в нас вирощують ріпак. Буде два етапи: перший — вкладення інвестицій у вирощування і переробку на олію, другий — готові розглядати вкладення інвестицій на спорудження заводу з переробки олії на дизпаливо. На сьогодні воно нам ще економічно невигідно, бо при нинішніх цінах реалізації ріпаку за кордон літр дизпалива коштуватиме 4 гривні. Але нам вигідно вирощувати ріпак, бо те, що він дає стовідсоткову рентабельність, це вже факт. Ось так партійні контакти допомагатимуть піднімати сільське господарство Волині. Є програма вирощування поляками ряду видів дерев у лісах на Поліссі. — Хто, крім вас, представляв Україну? — Це і Сергій Бичков, заступник голови Комітету із закордонних справ, депутати від фракції нашої УНП і депутати від фракції Народної партії Литвина. Так що різні сили зацікавлені у дієвій співпраці Польщі й України. До речі, й поляки заявляли, що інвестиції в Україну насамперед вкладатимуться в прикордонні області. В результаті втілення економічних програм область може отримати також певні транші, що поліпшить екологічну ситуацію. Таким чином європейська традиція останніх років установлювати міжпарламентські зв’язки через зв’язки міжпартійні втілює в життя в Україні саме наша партія.
