Виявляється, потрапити на лікарняне ліжко можна не лише після травми та хвороби. Лучанка Алла Новицька, наприклад, попрацювала на присадибній ділянці — і через два дні після цього вона опинилася у реанімації...
Олександр СТЕРНІЧУК
Виявляється, потрапити на лікарняне ліжко можна не лише після травми та хвороби. Лучанка Алла Новицька, наприклад, попрацювала на присадибній ділянці — і через два дні після цього вона опинилася у реанімації.
Причина, здавалося б, прозаїчна – алергія. Але алергія важка, до того ж викликана маловідомою рослиною — сибірським борщівником. Кінець червня—липень — пора його цвітіння. Перше, куди медики відправили лучанку, було відділення детоксикації міської клінічної лікарні. Сюди жінку привезли у важкому стані: опіки нижніх кінцівок 2-ого ступеня. Фахівці у білих халатах впродовж трьох годин активно відпоювали схильну до алергії дачницю сучасними медикаментами. Зараз Алла Федосіївна вже виписалася додому. Вона каже, що подальший курс лікування від алергену біологічного характеру проходитиме амбулаторно. Лучанка говорить, що лікуючий лікар не повірив у те, що рани на ногах його пацієнтки — опіки, спричинені рослиною. - Я його довго переконувала,— пригадує Новицька,- що мене попекла прозора рідина із лопухоподібних листків невідомої рослини. Алерген, через котрий жінка опинилася у лікарні, називається сибірський борщівник. Його сік здатен спричиняти важкі опіки шкіри. Як правило, після контакту із ним люди видужують майже місяць. Станіслав Ломізов, лікар-ординатор відділення штучної нирки і гострих отруєнь Луцької міської клінічної лікарні каже, що сік борщівника є достатньо токсичним. Коли він потрапляє на незахищені ділянки шкіри, то викликає контактний дерматит, який у свою чергу нагадує клінічну картину опіків 2-ого ступеня. З’являється почервоніння, пекучий біль, пухирі. За словами лікарів, Алла Новицька «вибула з ладу» на три тижні. Однак сама жінка у цьому дуже сумнівається. Каже, які мазі не купувала і які компреси не робила - результат невтішний. Зараз лучанка у своїй біді звинувачує медиків. Вона закидає їм приховування інформації щодо небезпеки, яку несе сибірський борщівник. - Тепер вже я зрозуміла, що його не можна чіпати руками, шкода лишень, що дуже пізно, – із розпачем говорить жінка. – Донедавна я практично нічого про цю рослину не знала. Знайомі кажуть, у них на дачі того борщівника ціла плантація. Коли б не моя історія, то люди теж могли б у біду потрапити. Цими днями хотіли його виривати. Борщівник сибірський – багаторічна трав’яниста рослина висотою від 50 до 250 сантиметрів. Його листки при пошкодженні мають неприємний запах. Їх форма різноманітна: від широколистих до тонко посічених .Росте борщівник на лісових галявинах, на берегах річок, при дорозі. Надає перевагу вологому ґрунту. Ефірне масло борщівника- рідина без кольору. Основний його компонент – октиловий ефір оцтової кислоти(80% ).При попаданні на шкіру соку рослини він робить її надчутливою до сонця. І спричиняє важкі опіки, котрі проявляються за 48 годин після контакту з алергеном.
