Йдеться про гриб шиї-таке (або сії-таке). В Японії і Китаї його називають еліксиром життя. У часи китайської правлячої династії Цинь цей гриб міг споживати лише імператор...
Віктор ДЗЮБАК
Йдеться про гриб шиї-таке (або сії-таке). В Японії і Китаї його називають еліксиром життя. У часи китайської правлячої династії Цинь цей гриб міг споживати лише імператор.
Якщо постійно вживати шиї-таке, то зменшується ризик захворювання на атеросклероз, бо знижується рівень холестерину в крові, а також вірогідність появи пухлин та інших захворювань. З цих грибів у Японії виготовляють препарат для лікування раку шлунково-кишкового тракту. Медики кажуть, коли щодня вживати чайну ложку грибного порошку, то він стимулюватиме імунну систему і вбереже нас від застудних і онкологічних захворювань. Подейкують, що голівудська зірка Мадонна, Майкл Джексон та інші знаменитості постійно вживають біодобавки з японських грибів. Міцелій (спори) знайомі привезли мені з Одеси. Взимку, ще до початку сокоруху, я заготовив деревину діаметром 120—150 мм різних порід дерев — каштана, граба, дуба, осики. До весни склав її у саду, в тіні, щоб не висихали. У квітні порізав на поліна завдовжки з метр, просвердлив у них дірки діаметром 20 мм, глибиною 50 мм на відстані одна від одної по довжині — 200 мм, по ширині — 100 мм. У них паличкою запхав шматочки міцелію. Зверху прикрив свіжою тирсою. Заповнені дірки замазав підігрітим воском (можна парафіном, смолою, пластиліном) і все це заклеїв квадратними відрізками скотчу. Поліна акуратно склав у напівзатінку саду. Зверху накрив матами з очерету. У посушливі дні весни та літа поліна обприскував водою з поліетиленової пляшки. Під час дощів мати знімав. Окремі аматори-грибники, які вирощують шиї-таке, стверджують, що поливи шкідливі і від дощу поліна треба захистити дахом, щоб не з’явилася пліснява. Вважаю, що підтримувати бажану вологість без обприскування неможливо. Зазначу, що найчастіше вражається пліснявою каштан, а граб її не боїться. Там, де з’являлася пліснява, я зчищав ножем. Наприкінці серпня на корі на зрізі полін з’явилися білі плями, а в граба утворилися горбочки, через тріщини яких виднівся білий наліт. Це був сигнал, що міцелій повністю «заселив» поліна. У вересні, коли температура повітря знизилася до +10—17 градусів і підвищилася вологість, у бочці для збирання дощової води я замочив на дві доби поліна. Після цього в саду зробив П-подібні перила і на них вертикально (у формі Х) склав поліна, накрив світло- і вологопроникною плівкою. Через тиждень, щойно з’явилися перші зачатки грибів, плівку зняв. Поліна обприскував водою. Через декілька днів зібрав перший урожай шиї-таке. На відміну від гливи (ці гриби я теж вирощую), японський коричневий має товсту ніжку, велику шапку з білими цятками по краях. Пластинки під нею — білі. Росте на полінах поодиноко або групою до чотирьох грибів. З усіх полін найгірше «плодоносили» осикові, а найурожайнішими були грабові. Їх міцелій заселяє найкраще. Можливо, тому, що кора — найтонша і через неї проникає світло. Крім того, граб найменше вражається пліснявою. Найкраще, вважаю, вирощувати шиї-таке саме на грабових полінах, навіть з огляду на те, що їх дешевше придбати. Після плодоношення поліна знову складіть у полінницю, щоб навесні мати новий урожай. Страви з шиї-таке готуються так само, як із звичайних грибів. Смаженина з них дуже смачна. Японські гриби за смаком нагадують наші боровики. Хочете переконатися — виростіть.
