ЧИ Є В ГРОМАДСЬКОСТІ ДОВІР’Я ДО СЛУЖИТЕЛІВ ФЕМІДИ?

Олександр НАГОРНИЙ

На засіданнях Луцького прес-клубу реформ точилася дискусія навколо судової реформи з участю професіоналів-юристів, керівників ряду громадських організацій, журналістів, рядових громадян. Як було оголошено, за результатами опитування, проведеного громадськими організаціями в Луцьку, тільки кожен п’ятий, хто мав справу в судах, може сказати, що він довіряє суду, а його справа була вирішена згідно з чинним законодавством. Хоча це теж суб’єктивна оцінка, бо здебільшого одна з сторін судового процесу залишається невдоволена.

Больові точки нинішнього судочинства визначив начальник обласного управління юстиції Василь Губик. Зокрема, він вважає позитивною колишню практику, коли президія обласного суду мала право судового нагляду, тобто могла ініціювати перегляд рішень суддів. Нині ж цей процес може ініціювати лише одна з сторін процесу, котру, як зазначив Губик, можуть просто залякати. Він нагадав, що судді ще не так давно сприяли розмитненню (легалізації) сотень іномарок, що були завезені контрабандою, говорив про недостойну поведінку суддів Шацького району і про те, скільки довелось затратити зусиль і часу, щоб їх усунути від судочинства. Василь Губик сказав: “Ці факти повинні широко обговорюватись. Суддя повинен обиратись громадою і перед нею звітувати”.
Ця теза була підтримана майже всіма учасниками круглого столу — головою громадської організації “Фонд європейської інтеграції” Миколою Нікітюком, сільським головою Звиняченської сільської ради Горохівського району Володимиром Пальчуком, із деяким застереженням — досвідченим юристом організації “Волинські перспективи” Іваном Мисюком. Ростислав Чапюк, голова організації “Діти війни”, висловився за те, щоб кандидатури на суддів відбирали і рекомендували не суди чи судова адміністрація, а громадські організації.
Присутні на круглому столі критикували сьогоднішній стан звернення з апеляційною скаргою до суду. Громадяни самі не можуть написати скаргу за встановленим зразком, а грошей на адвокатів у більшості людей немає. Чи це не є однією з причин, що тільки три відсотки усіх розглянутих справ оскаржуються? Про свої конкретні біди при відстоюванні інтересів громадян розповів сільський голова Володимир Пальчук, котрий, незадоволений рішеннями апеляційного суду, все ж таки не звернувся до Верховного Суду України — і так потратився.
Деякі виступаючі пристрасно говорили про конкретні випадки несправедливо вилученого житла з допомогою суддів, корупцію в міліції та прокуратурі, моральне обличчя служителів Феміди. Звичайно, такі справи на круглому столі обговоренням не вирішити, тим більше, що судді — не слідчі і деякі претензії слід висловлювати в прокуратурі та міліції. А люди нерідко плутають функції органів юстиції, суддів, правоохоронців.
Голова апеляційного суду Петро Філюк з багатьма пропозиціями погодився, зокрема, з тим, що про судово-правову реформу поки що йдуть лише балачки. Він також стурбований поведінкою деяких суддів, які при прийомі громадян ведуть себе грубо, від чого виникають конфлікти. На жаль, зараз немає органу, який би відповідав за призначення суддів. В області їх намагаються готувати з помічників суддів протягом тривалого часу.
Петро Філюк запевнив, що всі скарги громадян, кричущі помилки та моральна поведінка суддів аналізуються на засіданні президії. “У мене немає одного прийомного дня — всі прийомні, особливо, коли людина приїхала здалеку”,— підкреслив Петро Тодосійович.
Враховуючи, що суспільство не має впливу на тих служителів Феміди, які не гідні бути суддями, прозвучала пропозиція, щоб створити громадський комітет захисту конституційних прав як добровільне об’єднання зусиль правозахисників, громадських організацій, виробничих колективів.