Голова облдержадміністрації Володимир Бондар першим із губернаторів вдався до новітнього способу спілкування з громадськістю, провівши 22 липня інтернет-конференцію за участю журналістів...
Олександр ПИРОЖИК
Голова облдержадміністрації Володимир Бондар першим із губернаторів вдався до новітнього способу спілкування з громадськістю, провівши 22 липня інтернет-конференцію за участю журналістів.
Інтернет-конференція відбувалася в режимі “он-лайн”: протягом двох годин інтернет-користувачі задавали губернатору електронні запитання, які через діапроектор висвічувалися на білому екрані, встановленому у робочому кабінеті пана Бондара. Озвучуючи запитання, він одразу ж давав на них відповіді, які тут же набиралися на комп`ютері і вносилися на офіційний сайт облдержадміністрації www.voladm.gov.ua. Той, хто запитував, практично через кілька хвилин міг отримати відповідь на своє запитання. Безумовним плюсом такого виду спілкування з громадськістю стало те, що журналісти по ходу інтернет-конференції могли задавати губернатору уточнюючі запитання, а в перервах між електронними запитаннями-відповідями порушували й інші проблеми, які їх хвилювали. Подаємо найцікавіші фрагменти інтернет-конференції.
— Уряд, влада говорять про економічне зростання в країні, а ціни в магазинах і на базарах постійно зростають. Як ви це поясните? — Економічне зростання — не тільки цінова політика. По-перше, проблема в тому, наскільки збалансовані попит і пропозиція; по-друге — наскільки малозабезпечені верстви можуть собі дозволити купити за прожитковий мінімум. Рівень соціальних виплат для незахищених категорій — під особливою увагою уряду. Збільшення доходів населення випереджає ріст цін, тому в збільшенні цін немає загрози економічній стабільності України. — Чи закінчилось ваше протистояння з прокурором області Андрієм Гілем і як прокоментуєте ситуацію, що склалась з начальником УМВС в області Михайлом Лебедем? — Колись у нас був такий голова Верховної Ради Олександр Ткаченко. То складалося враження, що його виносили з посади разом із стільцем. Мені здається, що пана Гіля теж будуть виносити разом із стільцем. Він ще буде триматися за цю посаду, як і інші прокурори, яким, я вважаю, не місце в цій прокуратурі... Але ми винесемо і викинемо ті стільці, якщо треба буде — це я вам гарантую! Повірте мені, що це питання уже вирішено... Мені прикро, що Михайло Лебідь розказує, нібито в правоохоронних органах усе нормально, тільки, мовляв, його не зовсім правильно зрозуміли... Хіба секрет, що через Волинь проходили тисячі автомобілів і розмитнювалися за незаконними схемами? Хіба не відомі прізвища керівників МРЕВ? А він саджає цих керівників за три дні до колегії і показує, як бореться. Я повинен нагадати, що проти них вже рік відкриті кримінальні справи, а не за три дні до колегії. Я питаю слідчих: на них зібрано вже достатньо матеріалів? Ні, кажуть слідчі. Побачите, що їх відпустять рішенням прокуратури через два чи п’ять днів після того, як пройде колегія. Скажіть, будь ласка, кого ми дуримо? — Пана Лебедя таки звільнять? — Мені міністр персонально сказав на другий день після колегії, що “рапорт його я підписав, тільки ще відпустив у відпустку”... — Ви вже запропонували кандидатури на посади, які вивільняться? — ... Кандидатуру на посаду нового начальника УМВС в області я запропонував, але не хотів би сьогодні озвучувати. Це волинянин. Моя принципова позиція, що треба поглиблювати відновлення волинської міліції, тому що нам присилали різних зайд... Наші волиняни мають доростати до таких посад, повинна бути середня ланка чесних, принципових міліціонерів. Як показала “помаранчева революція”, такі міліціонери в нас є, і мені образливо, що їх не помічали... — Чи має Антон Кривицький бути мером на наступну каденцію. Питаю як жителя Луцька, виборця, а не посадовця? — Я — лучанин, тож проблеми міста мені знайомі. Щодо їх вирішення, ми завжди знайдемо з міським головою спільну мову. З питань, які міськвиконком вирішує не належним чином, то тут я буду принциповим. Це й питання житлово-комунальної сфери, неналежного ставлення чиновників до проблем людей, житлові проблеми, інші гарячі питання. За це я критикував і буду критикувати й міського голову, і виконком загалом. Тут треба наводити порядок, і я думаю, що це робоча форма стосунків, а не зведення якихось особистих моментів... З позицій просто лучанина вважаю, що місцева влада потребує зміни. Кривицький був добрим головою багато років поспіль, він дуже багато зробив для міста. Йому за це — особлива повага і шана. Але суспільство змінюється, сьогодні позиції дещо інші. Потребують змін й підходи до вирішення проблем розвитку міста... — Як довго жителям сіл Марковичі та Міжгір`я Локачинського району очікувати вирішення їхніх проблем із газифікацією, екологією, сплатою податків від газопромислу в місцевий бюджет? — Голова райдержадміністрації щойно мені доповідав, що мав зустріч із керівником “Львівгазвидобування”. Вирішували той комплекс проблем, які з цим пов’язані. Ми вже намітили шляхи виходу з цієї ситуації. Мене поінформовано, що знайдено позитивні рішення з усіх питань і, я думаю, що найближчим часом ми їх нарешті вирішимо. — Чи не збираєтесь ви, як член партії «Народний союз «Наша Україна», увійти до виборчого списку і в разі перемоги на виборах повернутися на роботу в парламент? — Я людина команди, і поза командою не планую свого майбутнього. Моя поведінка і кар’єрні плани залежать від рішення Президента України Віктора Ющенка. Де мені скаже бути Президент, там я і буду. — Чи бачились ви після президентських виборів із своїм попередником Анатолієм Французом? — Не бачив, не чув, не цікавився і цікавитися не буду. Моїм колегам-попередникам повезло більше. Тому що прийшов керівник, розказав про проблеми в області — це нормальна зміна влади... А Француз утік. Швиденько, поки люди йшли на мітинг, сів у джип, виїхав — і з того часу не повернувся. Ще не закінчилася “помаранчева революція”, а він вже забрав свої речі. Він жодного слова не сказав мені як своєму наступнику... Я завжди знайшов би час налити Французу чаю, поговорити з ним про проблеми, і сто грамів знайшов би, якби треба було. Я гостинно до нього поставився б. Як і до Бориса Климчука, Володимира Блаженчука, інших попередників. Вони завжди заходять в мій кабінет, я їх запрошую, мене цікавить їхня думка з вирішення тих чи інших питань. Може, я зроблю по-іншому, але мені цікава аргументація. Бо людина має досвід, була в подібних ситуаціях і знає, як із них виходити. І ми з паном Климчуком довго говоримо. Це розмова людей, які хочуть вирішити конкретні питання конкретної області. — Які у вас стосунки з керівниками опозиційних партій? — Жодних стосунків у мене з ними немає і бути не може. Які в мене можуть бути стосунки з головним регіоналом Горбатюком, який, напевно, є “персоною нон-грата” в Луцькому районі. Ця людина, певно, не може зайти нормально в жодну школу, жодну лікарню. Бо стільки всякого наробив за час виборів... Я розумію, що вони відпрацьовують чиїсь гроші, це їхнє право. Але яку ідеологію сьогодні несуть чи Партія регіонів в області, чи СДПУ(о)? Жодної. Вони грають на тимчасових негараздах, які є, були і будуть завжди у будь-якому суспільстві... — У Рівному з`явилися біг-борди з картою Великої Волині, де центром позначене Рівне, а також написами “Рівне — серце Волині”, “Рівне — батьківщина УПА”... — Від мене очікують публічного зведення рахунків із паном Червонієм? Вважаю, що це не рівень. Щодо Рівного я, як лучанин, не відчуваю жодного комплексу. Бо доводити свою позицію треба тому, хто слабший. Лучани, котрі вивчали історію та географію, на відміну від рівненського губернатора, знають і розуміють, що центром Волині є Луцьк — так є і так буде завжди! Для того, щоб бути центром Волині, треба мати душу. А Рівне не є містом, Рівне — населений пункт. У ньому немає душі, яка є в Луцьку, на Волині... Будьмо чесними: якщо сьогодні притягують “за вуха” факти, то невже серйозні люди повинні на це реагувати? Велику Волинь придумав не Червоній. Я казав Василеві, що найлегше поставити плакат. Набагато складніше зробити біля нього дорогу. Я не буду опускатись до рівня Червонія, випускати плакати і доводити об’єктивні речі. Вони є такими, вони такими завжди будуть...
