Не пощастило жителю села Піща Шацького району Євгену Возмітелю, коли “гастролював” у Локачинському районі...
Олександр ХОМЕНЧУК
Не пощастило жителю села Піща Шацького району Євгену Возмітелю, коли “гастролював” у Локачинському районі.
Це було років кілька тому. Приклав руку з друзяками до електромережі, кабелів. Й відповідно отримав: Локачинський районний суд засудив “електрика” до п’яти років позбавлення волі з випробувальним терміном на два роки. Сталося це 16 вересня 2003 року. Засуджений повинен був стати на облік у кримінально-виконавчій інспекції. Та зробив це Євген Возмітель аж через сім місяців — 7.04.2004 р. Хоча міг би й зовсім не ставати на облік. Бо згідно з вироком суду на нього навіть не було формально покладено обов’язок — періодично з’являтися для реєстрації до цього органу. Локачинська Феміда проморгала чи просто поспішала і забула вписати до свого вердикту пункт 4 статті 76 КК України, який вимагає від засудженого періодично з’являтися для реєстрації.... А це сьогорічної весни дільничний інспектор РВ УМВС Євген Шевчук забив на сполох: засуджений по місцю проживання в селі Піща Шацького району відсутній, місце його перебування не відоме... Не стримало й те, що, наче дамоклів меч над головою, висить п’ять років тюрми. Пошукові заходи принесли невтішний результат: засуджений нібито накивав п’ятами з краю голубих озер і лісів ще на початку вересня 2004 року. З вироком на руках про позбавлення волі, але з відстрочкою виконання, у світ за очі подався і житель міста Любомля Віктор Дідковський, який був засуджений Любомльським районним судом 16 березня 2004 року. Так поспішав зникнути, що не оформився й на облік як засуджений із звільненням від відбування покарання з випробуванням. Любомльська кримінально-виконавча інспекція б’є тривогу: дев’ятеро осіб, засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, у визначені законом терміни не з’явилися на реєстрацію. Їх попереджено, що іспитовий період може бути відмінений й винні відбудуть туди, де козам роги правлять. Один шукач пригод уже відчув, що це не просто слова. Йому цьогоріч скасували умовне покарання й відправили хлопця туди, куди рвався. Це житель Любомля Григорій Коцура. Здається, у питанні дотримання законодавства щодо відбування покарання з випробувальним терміном є обопільна вина — і суду, і кримінально-виконавчої інспекції. Феміда, як це видно на прикладах, іноді навіть не інформує засудженого, як він має дякувати за гуманне ставлення правосуддя до його хибного кроку. А інші, себто інспекції, поверхово здійснюють контроль, не пильнують по-належному за такими особами і дільничні інспектори міліції. А відтак засуджені й водночас звільнені від покарання, шаленіють від безконтрольності.
