Учора було розставлено усі крапки над “і” у питанні вступу України в Єдиний Економічний Простір (ЄЕП) з Росією, Білоруссю і Казахстаном – згоду на підписання Президентом України Леонідом Кучмою угоди про створення ЄЕП дали і Верховна Рада, і Кабінет Міністрів...
Учора було розставлено усі крапки над “і” у питанні вступу України в Єдиний Економічний Простір (ЄЕП) з Росією, Білоруссю і Казахстаном – згоду на підписання Президентом України Леонідом Кучмою угоди про створення ЄЕП дали і Верховна Рада, і Кабінет Міністрів. Народні депутати несподівано за ніч передумали і не стали чекати четверга, на який після гарячих вівторкових дебатів було заплановане голосування з цього питання, а вирішили прийняти рішення у середу. В результаті за проект угоди про формування ЄЕП висловились 291 депутат, проти – 13 з 415, які були зареєстровані в залі. “За” голосували депутати від більшості, комуністи і соціалісти. Не брали участі в голосуванні фракція “Наша Україна” і БЮТ, які вважають підписання договору про створення ЄЕП зрадою національних інтересів і таким, що закриває перед Україною шлях у Європу. У заяві Верховної Ради, щоправда, є певні застереження: участь в ЄЕП “має відповідати Конституції, законам і міжнародним зобов’язанням України”. Одним з найголовніших аргументів, яким оперують противники Єдиного Економічного Простору, є побоювання за суверенітет України. Адже керівну роль в ЄЕП виконуватиме Єдиний регулюючий наднаціональний орган, який прийматиме рішення шляхом голосування і рішення якого будуть обов’язковими для виконання усіма державами ЄЕП. Але кількість голосів кожної з країн визначатиметься в залежності від її економічного потенціалу. Таким чином монопольне право при прийнятті рішень залишиться за Росією, ВВП якої становить 427 мільярдів доларів. Росія матиме 82,6 відсотка голосів, Україна (ВВП – 48 мільярдів) – 9,43 відсотка голосів, Казахстан (ВВП – 28,26 мільярда доларів) – 5,6 відсотка голосів, Білорусь (ВВП – 12,81 мільярда доларів) – 2,47 відсотка голосів.
