Дванадцять років тому в газеті “Волинь” було видрукувано статтю з назвою “Таємничий напис”...
Володимир ДЕНИСЮК, заслужений працівник культури України
Дванадцять років тому в газеті “Волинь” було видрукувано статтю з назвою “Таємничий напис”.
У ній велася мова про плиту із написом невідомим алфавітом, яка була вмурована в стіну біля самісінького фундаменту церкви святого Василя у місті Володимирі-Волинському і про яку згадує дослідник Волині, професор Олександр Цинкаловський у своїй книзі “Стара Волинь і Волинське Полісся”, виданій 1984 року у Вінніпезі (Канада) тодішнім Інститутом дослідів Волині. У роки Першої світової війни плита із таємничим написом зникла. Олександр Цинкаловський стверджує, що її виламав і вивіз під час окупації німецько-австрійськими військами 1914 року хорватський генерал. Невідомо звідки Олександр Цинкаловський взяв фото плити із написом, про це він, на жаль, не згадує, але в першому томі книги на сторінці 235 вміщено її фото з чималою кількістю знаків, які можна віднести до невідомої писемності. До речі, ряд дослідників активно пропагують гіпотезу про існування на Поліссі докириличної писемності, про що свідчить збережений фольклор поліщуків. Дехто для обґрунтування своєї тези про невідому писемність навіть посилався на таємничий напис, що містить книга Олександра Цинкаловського. Водночас посилання на цю пам’ятку ставить ряд питань. Чому напис був вмурований у стіну християнської церкви та ще й пізнішого часу побудови? Бо ж у літописі зазначено, що літа 6668 року, або 1160 року по нинішньому літочисленню збудовано храм у Володимирі, який був столицею давньої Волині з 988 до 1283 року. Абсолютна більшість дослідників єдині у своїй думці, що це був нині діючий Успенський собор. Яка ж доцільність тодішніх будівничих переносити плиту із попереднього святилища до пізнішого храму? Правда, той же Олександр Цинкаловський у своїй іншій книзі “Стародавні пам’ятки Волині”, виданій у тому ж Вінніпезі 1975 року, стверджує, що церква Святого Василя побудована у ХІІ столітті і що у Володимирі на Волині було понад десять мурованих православних храмів та значна кількість дерев’яних. Та й саму плиту із написом не можна віднести до дохристиянського періоду. Адже майже в центрі напису є зображення неповного трираменного хреста, як його описує митрополит Іларіон у своїй книзі “Трираменний Хрест зі скісним підніжком – Національний Хрест України”. Друге стилізоване, висловлюючись сучасною мовою, зображення хреста вміщено у правому нижньому кутку плити. Зустрічаючись із професором Львівського державного університету ім. Івана Франка, доктором філологічних наук Іваном Овксентійовичем Денисюком, ми неодноразово обговорювали цей нерозгаданий таємничий напис. І мабуть саме Волинська земля стала спалахом осяйної думки для її сина. Нещодавно, під час нашої зустрічі Іван Денисюк попросив фото таємничої плити. “Дивись, – говорить він, – тут домінантна тема хреста. Й ось сам напис, правда, дуже зіпсованою кирилицею: “Помози Боже”. Отже, зазначає Іван Денисюк, це, зрештою, є звичайним графіті , тобто написом-молитвою із давніх часів на стіні храмів. Подібні графіті виявили на мурах Софіївського собору в м. Києві, на фундаменті церкви Іоанна Богослова у м. Луцьку та й інших. Невідомо нині, що побудило давнього майстра написати це звернення до Бога, вочевидь, це було великим душевним поривом про допомогу у якійсь справі, але цей заклик лунає своїм скам’янілим криком уже майже десяток століть. Таким чином, давня загадка таємничої плити із Володимира-Волинського розшифрована і є ще одним свідченням історії християнства і писемності у нашім краї.
