Останній масштабний проект, який реалізувала зі своїми колегами художниця, – це розпис стін у Гришківецькій гімназії на Житомирщині.
«Стіна – це як велике полотно», - художниця стріт-арту
Малюнки на стінах, створені художницею Анастасією Савенець, вже стали брендом Житомира. Та в кого ж немає фото з ангельськими крильми, намальованими на стіні в одному із провулків, що відходить від пішохідної вулиці Михайлівської…
Влітку Анастасія зобразила Олега Ольжича на фасаді обласної бібліотеки, що носить його ім’я. За збігом обставин, згодом із кінотеатру «Жовтень», що навпроти портрету, забрали речовий ринок і вирішили перетворити його приміщення у культурний простір. Вочевидь, Ольжич таки надихає.
Останній масштабний проект, який реалізувала зі своїми колегами художниця, – це розпис стін у Гришківецькій гімназії на Житомирщині. Фото заполонили соціальні мережі з коментарями про креативну роботу талановитої майстрині, яка створила захопливий начальний простір.
Останній масштабний проект, який реалізувала зі своїми колегами художниця, – це розпис стін у Гришківецькій гімназії на Житомирщині. Фото заполонили соціальні мережі з коментарями про креативну роботу талановитої майстрині, яка створила захопливий начальний простір.
Розписом стін Анастасія Савенець займається вже сім років. За фахом вона архітектор, але в житті – художниця. Про сірі міські стіни, які чекають на свої малюнки, творчий процес, натхнення, перспективи стріт-арту в Житомирі, художниця розповіла в інтерв’ю кореспондентові Укрінформу.
- Коли йду по місту, око одразу «чіпляється» за порожні стіни. Деякі площини просто стоять і чекають, коли на них щось намалюють. Стріт-арт – це культура, яку дуже цікаво досліджувати і бути її частиною. Це навіть особливий екстрим. Приємно, коли люди біля тих стін фотографуються і розповсюджують такі світлини. Хочеться зробити щось для міста, аби його прикрасити. Настрій підіймається автоматично, коли ти йдеш сірими вулицями і бачиш яскравий малюнок, - говорить Анастасія.
