Кажуть, талановиті люди мають талант до геть усього. Володимир Івасюк є підтвердженням цього припущення.
ТОП-5 цікавих фактів з життя легендарного українського поета і композитора Володимира Івасюка
Одному з основоположників української естрадної музики, автору 107 пісень, 53 інструментальних творів Володимиру Івасюку виповнилось би 70 років 4 березня. Проте його життя трагічно обірвалося. 18 травня 1979 його було знайдено повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. Офіційна версія — самогубство — підлягала сумніву громадськості як 1979, так і тепер. Відповідно до неофіційної версії, смерть Івасюка була вбивством, виконаним КДБ за наказом вищого керівництва СРСР. Похорон Володимира Івасюка 22 травня 1979 у Львові перетворився на масову акцію протесту проти радянської влади
Інформаційний сайт Чернівців АСС підібрав 5 цікавих фактів про видатного композитора.
Факт №1. Альт. Кажуть, що талановиті люди мають талант до геть усього. Володимир Івасюк є підтвердженням цього припущення. Усім добре відомо, що він чудово грав на фортепіано та гітарі. Але насправді у Володимира були всі шанси стати всесвітньо відомим скрипалем-віртуозом. Ще в дитячі роки його талант розгледів вчитель в рідному містечку Кіцмань, що на Буковині. Саме він умовив батьків відпустити зовсім юного школяра Володю до Києва на навчання у школі обдарованих дітей імені М.Лисенка. А основним інструментом, котрий так талановито опанував Івасюк, був альт. З навчанням у Києві через 2 роки не склалось – вимучений нескінченними заняттями та нелюдськими вимогами педагогів змарнілий хлопчик повернувся додому та продовжив музичну освіту вже по класу фортепіано. Цей факт свідчить про те, що Володимира Івасюка сміливо можна назвати "музичним вундеркіндом".
Якби все це відбувалось в Англії, Івасюк мав би усі шанси створити конкуренцію самому Джону Леннону.
Факт №2. Національна свідомість. Ще у 1975 році в Естонії була відзнята кінострічка "Смерічка в Карпатах". Цей фільм вийшов лише на естонських екранах, оскільки в Україні його суворо заборонили до показу. Причиною заборони виявився… синьо-жовтий прапор! Так, саме на тлі українського прапора в кадрі виступали Василь Зінкевич, Назарій Яремчук та Софія Ротару. Слід зазначити, що саме на ці часи в Радянському Союзі припадає розквіт русифікації, боротьби з національно-свідомою інтелігенцією та з іншого боку великий ріст протестного духу та настроїв у суспільстві. Дана стрічка видалась повністю проукраїнською, чим і накликала на себе гнів цензорів політбюро. А сам Володимир пишався такою подачею. Він ще змалечку складав компанію батькові в етнографічно-фольклорних експедиціях карпатським краєм, де і всотав безмежну любов до народної, етнічної пісні, ритму, звучання… В той час, коли "савєтскіє гражданє" в основній масі були позбавлені своєї національної ідентичності та слугували звичайними шестернями в механізмі Радянського імперіалізму, Володимир Івасюк був скоріше представником вільного Західного світу, що водночас притягувало до нього багатьох людей, але й викликало постійну зацікавленість у КДБ…
Факт №3. Радянський "Beatles". Саме так величали друзі та надалі музичні критики перший "проект" Івасюка - ансамбль "Буковинка". Володимир створив його ще під час навчання в школі. В той час, коли на радянському просторі тільки розпочинали створюватись поодинокі вокально-інструментальні ансамблі, "Буковинка" виступала на місцевому рівні з надзвичайно ритмічним та незвичним репертуаром. Можливо, якби все це відбувалось в Англії, Івасюк мав би усі шанси створити конкуренцію самому Джону Леннону.
Факт №4. Американський слід. Наприкінці 80-х років батько Володимира Михайло Івасюк отримав бандерольку з листом від республіканського всесоюзного агентства з авторських прав (ВААП). В листі йшлося про таке: "З приємністю надсилаємо Вам екземпляр II тому збірника пісень Вашого сина В.Івасюка, який вийшов у видавництві "Дума м’юзик" в обробці Олеся Кузишина". Знане в Нью-Йорку видавництво запланувало видати 6 збірок з понад 60-ма найбільш відомими піснями Володимира. Це було перше значне та якісне видання творів Івасюка, що вийшло після його трагічної смерті. Показовим є той факт, що саме американська діаспора долучилась до цієї благородної справи та в такий спосіб вшанувала пам’ять генія сучасної української музики.
Факт №5. Піонер "Ленінопаду". У віці 17 років Володимир з дворовими товаришами розважався у доволі мирний спосіб у парку рідної Кіцмані. Звідки виникла ідея вдягнути на голову гіпсового погруддя Леніна чийогось картузика, достеменно не відомо. Але молодецька компанія, жартуючи, таки вдягнула "непокриту" голову вождя. Такі витівки на той час жорстоко карались, тож хлопці поспішили якомога швидше зняти картуза з Ілліча. Спіх призвів до того, що незакріплене погруддя впало з постаменту та надбилось. Декотрим молодикам вдалось втекти, але Володю "застукали" на гарячому. Покарання не змусило себе довго чекати – 15 діб в міліції, питання про вигнання зі школи та невидачу атестату – Володимиру, який мав отримати золоту медаль! Батькам довелось переїжджати до Чернівців, аби ця історія припинила свій подальший розвиток та сина не діставали цькуваннями. Сьогодні ми можемо припустити, що в даному контексті Володимир Івасюк знову випередив свій час і став піонером славнозвісного "Ленінопаду", котрий пронісся нещодавно Україною, наче свіжий вітер з карпатської полонини…
